Дезадаптивна мрійливість: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Karcist ion (обговорення | внесок)
Створено шляхом перекладу сторінки «Навязчивые грёзы»
(Немає відмінностей)

Версія за 17:44, 19 серпня 2022

Дезадаптивна мрійливість або нав'язливі мрії (англ. maladaptive daydreaming) - психологічна концепція, вперше запропонована Елі Сомер [1] для опису постійної інтенсивної розумової активності, головним чином спрямованої на фантазування та продумування різноманітних сюжетів і світів. Постійні мрії витісняють у людині звичайне життя і заважають нормальному міжособистісному та професійному функціонуванню індивідуума.

Симптоматика

На даний момент, існує безліч симптомів, за якими можна розпізнати людину з дезадаптивною мрійливістю, але в той же час не кожен з цих смптомів поже бути безпосередньо пов'язаний з нав'язливими мріями.

Як правило, мрії у людей із цим розладом з'являються під впливом «тригерів», якими можуть бути фрази з розмови, вражаючі речі, гучні звуки або фізичні відчуття, що нагадують про пережиті негативні емоції. Люди з дезадаптивною мрійливістю часто мають проблеми з виконанням повсякденних дій і навіть зі сном, вони відчувають такі бажання але натомість продовжують мріяти. Дуже часто під час мрій люди з цим розладом бурмочать собі під ніс, розмовляють, просто ворушать губами, промовляючи таким чином промови своїх персонажів і свої фрази у фантазіях, зображують емоції тих самих персонажів, роблять дії, що повторюються (наприклад, ходять з боку в бік). [2]

Людина з дезадаптивною мрійливістю може годинами просто мріяти. Їхні фантазії у свою чергу дуже продумані, аж до найдрібніших деталей, дуже часто можна порівняти з повноцінним романом або фільмом. У багатьох людей з дезадаптивною мрійливістю, в голові може бути більше однієї фантазії, і кожна з яких має свій сюжет, персонажей, обстановку, тощо. Людина з цим розладом може відчувати емоційну прихильність до своїх персонажів, нехай і знаючи, що вони нереальні. Іноді сюжети досить драматичні. [3]

Діагностика

Так звана "Шкала нав'язливих мрій" (MDS (з англійської "The Maladaptive Daydreaming Scale")) складається з 14 пунктів, що дозволяють виявити людей з надсхильністю до роздумів та мрій. [4] Остаточний діагноз щодо психічного стану ставиться лише терапевтом під час спілкування з пацієнтом. [5] [6] Втім, жодного достовірного алгоритму діагностики нав'язливих мрій поки що не розроблено.

Див. також

Посилання

  1. Somer, Eli (2002-09). Maladaptive Daydreaming: A Qualitative Inquiry. Journal of Contemporary Psychotherapy. Journal of Contemporary Psychotherapy. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 18 травня 2017.
  2. Maladaptive Daydreaming — What Is It?. Архів (PDF) оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
  3. http://www.medicaldaily.com/maladaptive-daydreaming-what-it-247629 Архівовано грудень 29, 2017 на сайті Wayback Machine. «Maladaptive Daydreaming- What Is It?» -Medical Daily
  4. Somer, Eli. Maladaptive Daydreaming: Development and validation of the Maladaptive Daydreaming Scale (MDS). Elsevier. Elsevier. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 26 лютого 2016.
  5. Steiner, J. I. A comparison of the structured clinical interview for DSM-III-R and clinical diagnoses // Journal of Nervous and Mental Disease[en] : journal. — Lippincott Williams & Wilkins[en]. — Vol. 183. — P. 365—369. — PMID 7798084 .
  6. Shear, M. K. Diagnosis of nonpsychotic patients in community clinics // American Journal of Psychiatry : journal. — 2000. — Vol. 157 (4). — P. 581—587. — DOI:10.1176/appi.ajp.157.4.581. — PMID 10739417 .