Міфи про романтичне кохання: відмінності між версіями
Створена сторінка: Дослідник-психолог Карлос Єла Ґарсія визначає '''міфи про романтичне кохання''' як набір хибних концепцій, які є загальновизнаними у суспільстві щодо природи романтичного кохання. Ці міфи зазвичай визначають романтичне кохання як природне, що включає:... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 13:19, 13 березня 2023
Дослідник-психолог Карлос Єла Ґарсія визначає міфи про романтичне кохання як набір хибних концепцій, які є загальновизнаними у суспільстві щодо природи романтичного кохання. Ці міфи зазвичай визначають романтичне кохання як природне, що включає: статус спорідненої душі, ексклюзивне кохання, сексуальну вірність, ревнощі як мова кохання, бажання одружитися, вічну пристрасть, закоханість — це максимум любові, що «кохання перемагає все», і що моногамія є універсальною. Як і всі хибні уявлення, вважається, що їх неможливо досконало реалізувати, і вони приносять горе тим, хто намагається їх досягти. Ці міфи спочатку були запропоновані як причина ґендерної гегемонії, оскільки віра в ці концепції про природу романтичного кохання пов'язана з підкоренням жінок. Дослідження прийшли до висновку, що віра в ці міфи пов'язана з більшою схваленням насильства між партнерами, а також вірою в те, що гетеросексуальний моногамний роман є соціальним стандартом.[1][2]
Міфи
Карлос Єла Ґарсіа пропонує дев'ять вірних міфів, які суспільством сприймаються як природні якості романтичного кохання.
| Міф про | Опис |
|---|---|
| кращу половину | людина, з якою ви вибрали пару, була наперед визначена і була єдиним або найкращим можливим вибором.[1] |
| винятковість | людина може відчувати любов лише до однієї людини одночасно.[1] |
| вірність | пристрасні, романтичні та еротичні бажання повинні задовольнятися виключно партнером.[1] |
| ревнощі | ревнощі є показником справжнього кохання.[1] |
| шлюб | пристрасне кохання має призвести до стабільного співжиття пари.[1] |
| вічну пристрасть | пристрасна любов у перші місяці стосунків може і повинна тривати вічно.[1] |
| еквівалентність | поняття любов і «закоханість» рівнозначні, а отже, якщо ви перестаєте «закохуватися», це означає, що ви більше не любите свого партнера.[1] |
| всемогутність | «любов може все» і має залишатися незалежно від того, що відбувається у стосунках.[1] |
| пару | моногамна пара є чимось природним і універсальним, і так було завжди в будь-який час і в будь-якій культурі.[1] |
Дослідження
Насильство
Були проведені різні дослідження, які пов'язують вірування в міфи про романтичне кохання з більшою ймовірністю здійснення кіберконтролю над партнером у молодих людей віком від 18 до 30 років і вищим ступенем виправдання насильства з боку інтимного партнера у дорослих.[3]
Дослідники, які публікують публікації в Journal of Interpersonal Violence, розробили інструмент для вимірювання любовних міфів. Перегляди врешті-решт призвели до опитувальника з 10 пунктів, згрупованих за двома факторами: ідеалізація та любов-зловживання. Аналіз надійності вказав на адекватну внутрішню узгодженість, а кореляції з насильством на побаченнях і якістю стосунків надали докази його одночасної достовірності, згідно з дослідниками.[4]
Дослідники, які опублікували публікації в Journal of Adolescence[en], вивчили 448 іспанських підлітків і сказали заповнити шкалу сприйняття насильства та шкалу міфів, помилок і хибних уявлень про романтичне кохання. Було виявлено значні негативні зв’язки між міфами про романтичне кохання та уявною серйозністю образливої поведінки. Міфи щодо володіння, відданості та ексклюзивності були пов'язані з меншою сприйнятою тяжкістю образливої поведінки у підлітків-чоловіків. Міфи про всемогутність кохання пов'язували з меншою сприйнятою серйозністю образливої поведінки дівчат-підлітків.[5]
Кілька іспанських дослідників, які опублікували публікації в International Journal of Environmental Research[en] та Громадське здоров'я, опитали іспанських підлітків і попросили їх заповнити анкету, яка визначила їхнє ставлення до кохання та ґендеру. Дослідники прийшли до висновку, що учасники, які отримали високі бали як у доброзичливому, так і ворожому сексизмі[en], частіше схвалювали міфи про кохання. Учасники незалежно від статі також мають більшу ймовірність або демонструвати контрольоючу поведінку[en], або стати жертвою контролюючої поведінки в Інтернеті з партнерами.[6]
Ґендерні ролі
Вчена із ґендерних досліджень Ґабріелла Черретті припускає, що ідеалізації, які містяться в міфах про романтичне кохання, спонукають жінок ігнорувати інші життєві цілі та прагнення до романтики та розглядати романтику як місце особистої відданості та спосіб здобути ідентичність. Черретті також припускає, що міфи заохочують чоловіків розглядати романтику як сферу, що потребує їх самотньої ініціації та згодом повного керівництва, одночасно пригнічуючи всю емоційну чутливість.[7]
Дослідниця Санчес-Сицилія виявила у дослідженні, що моногамні люди та люди, які ніколи не мали романтичних стосунків, швидше за все вірять у міфи про романтичне кохання. Немоногамні та/або бісексуальні люди рідше підтримували міфи про романтичне кохання порівняно з гетеросексуальними та гомосексуальними респондентами.[8]
Дослідники «Herenia García & Encarnación Soriano» опитали різних учасників угоди «друзі з привілеями». Вони виявили, що учасники були помітно менш ревнивими, але все ще зберігали віру в інші міфи про романтичне кохання з такою ж частотою, як і загальне населення. Вони прийшли до висновку, що, попри домовленості, спрямовані на те, щоб обійти ґендерні очікування любові, більшість людей все ще постійно піддаються їм і в кінцевому підсумку поглинають їх.[9]
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к л Cubells-Serra, Jenny; Sanchez-Sicilia, Alejandro; Astudillo-Mendoza, Priscila; Escadon-Nagel, Neli; Baez-Riviera, Maria (2021). Assumption of the Myths of Romantic Love: Its Relationship With Sex, Type of Sex-Affective Relationship, and Sexual Orientation. Frontiers in Sociology. 6: 621646. doi:10.3389/fsoc.2021.621646. PMC 8175080. PMID 34095286.
- ↑ Jiménez-Picón, Nerea; Romero-Martín, Macarena; Romero-Castillo, Rocío; Palomo-Lara, Juan Carlos; Alonso-Ruíz, Miriam (2022). Internalization of the Romantic Love Myths as a Risk Factor for Gender Violence: a Systematic Review and Meta-Analysis. Sexuality Research and Social Policy. doi:10.1007/s13178-022-00747-2.
- ↑ Sexist attitudes, romantic myths, and offline dating violence as predictors of cyber dating violence perpetration in adolescents. Computers in Human Behavior. 111. 2020.
- ↑ Lara, Laura; Gomez-Urrutia, Veronica (2021). Development and Validation of the Romantic Love Myths Questionnaire. Journal of Interpersonal Violence. 36 (22): NP12342—NP12359. doi:10.1177/0886260519892958. PMID 31823697. S2CID 209317113.
- ↑ Ruiz-Palomino, E.; Ballester-Arnal, R.; Giménez-García, C.; Gil-Llario, M. D. (2021). Influence of beliefs about romantic love on the justification of abusive behaviors among early adolescents. Journal of Adolescence. 92: 126—136. doi:10.1016/j.adolescence.2021.09.001. PMID 34507082. S2CID 237479649.
- ↑ Dating Violence: Idealization of Love and Romantic Myths in Spanish Adolescents (PDF). International Journal of Environmental Research. 2021.
- ↑ Cerretti, Gabriella. Myths of romantic love: gender perspectives in adolescents dating. International Journal of Gender Studies. 7: 76—95.
- ↑ Dolan, Eric (2021). Psychologists examine how "myths of romantic love" vary according to sexual orientation and relationship type. psypost.
- ↑ Garcia, Herenia; Soriano, Encarnacion (2017). The romantic ideal of men and women involved in the relationship of friends with benefits (PDF). Procedia - Social and Behavioral Sciences. 237: 203—208. doi:10.1016/j.sbspro.2017.02.064.