Фіерза (водосховище): відмінності між версіями
Створено шляхом перекладу сторінки «Фиерза (водохранилище)» |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 17:36, 17 грудня 2023
| Фіерза | ||||
|---|---|---|---|---|
| sq/Liqeni i Fierzës | ||||
 | ||||
| 42.2513889/20.0400335 | ||||
| Країна |
 Косово і  Албанія[1] | |||
| Висота над р. м. | 290 м і 279 м | |||
| Довжина | 70 км | |||
| Площа | 72 км² | |||
| Об'єм | 2,7 км³ | |||
| Вливається | Белый Дрин/Чёрный Дрин | |||
| Виливається | Дрин | |||
| Гребля | ГЕС Фіерза | |||
| Рік наповнення | 1978 | |||
| Шаблон:+ИПК | ||||
  Фіерза Фіерза (Косово) | ||||
| ||||
 Фіерза у Вікісховищі | ||||
Фієрза - водосховище в гірському районі Північної Албанії та Косово. Водосховище створене греблею на річці Дрин біля села Фієрза[sq], вище гирла правої притоки Валбона[2][3]. Площа - 72 км², об'єм - 2,7 км³, корисний об'єм - 2,3 км³. Це найбільше водосховище в Албанії[4][5]. Площа водозбору — 11 829 км²[6].
Роботи з будівництва дамби розпочалися в 1970 році[6]. Спорудженню греблі намагалися перешкодити китайці. У листопаді 1970 року Албанію відвідав заступник міністра енергетики Китаю, який зустрівся з Міністром енергетики Албанії Рахман Ханку[de][7]. Наповнення розпочато в жовтні 1978 року[6], максимальної глибини в 130 м досягнуто в квітні 1981 року[4][5].
Гребля побудована в 1971-1978 роках. Гребля - кам'яна, ядро греблі - з глини. Висота греблі — 166,5 м, довжина — 308 м. Ширина греблі — від 574,28 м в основі до 13 м в гребені, об'єм - 8 млн м³. На момент будівництва дамба була другою за висотою в Європі серед дамб своєї конструкції[4][5][6].
Рівень гребеня греблі - 312 м над рівнем моря, рівень підошви — 176 м над рівнем моря, верхній рівень води — 296 м над рівнем моря, мінімальний рівень води — 240 м над рівнем моря. Середньорічна витрата - 202 м³/с[6].
Пропуск води - через два тунельних водоскиди. Сумарна пропускна здатність водоскидів - 2670 м³/с[6].
Водосховище Фієрза - верхнє в Дринському каскаді[6]. Нижче греблі Фієрза розташоване водосховище Комані[en]. Його гребля побудована в 1979-1985 роках, наповнення водосховища розпочато в 1985 році. Сумарний об'єм двох водосховищ перевищує 4 км³[4][5]. Також у 1967-1971 роках збудовано греблю водосховища Вау-і-Дейес[de].
Водосховище Фієрза використовується окрім виробництва електроенергії для регулювання річних витрат, що підвищує ефективність всього каскаду. Велика ємність водосховища Фієрза дозволяє накопичувати воду в сезон дощів і використовувати її для виробництва енергії в сухий сезон[6].
ГЕС Фіерза
Будівництво ГЕС розпочато в 1970 році. Перший агрегат ГЕС Фієрза введений в експлуатацію в 1978 році. Введена в експлуатацію на повну потужність у 1980 році. Ця ГЕС побудована з використанням обладнання з Китаю, але за концепцією албанських інженерів. На будівництві станції було задіяно близько 14 тисяч робітників, інженерів і фахівців[6].
На станції встановлено 4 агрегати з вертикальними турбінами Френсіса потужністю 125 МВт кожна і 3-фазними синхронними генераторами напругою 13,8 кВ. Встановлена потужність - 500 МВт, річна генерація електроенергії - 1300 млн кВт⋅год, це становить приблизно 33 % виробництва Дринського каскаду[6].
Побудовано 4 лінії електропередачі (ЛЕП) напругою 220 кВ (Фієрза-Тирана, Фієрза — Комані, Фієрза — Ельбасан, Фієрза-Призрен) і 2 ЛЕП напругою 110 кВ (Фієрза — Байрам-Цуррі, Фієрза — Фуша-Арез)[6].
Примітки
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Аркуш карти K-34-А.
- ↑ Аркуш карти K-34-XV. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.
- ↑ а б в г Muço, Betim. Twenty Years Seismic Monitoring of Induced Seismicity in Northern Albania // Pure and Applied Geophysics. — 1998. — Vol. 153, iss. 1 (10 June). — P. 151-162. — DOI:.
- ↑ а б в г Muço, Betim. Twenty Years Seismic Monitoring of Induced Seismicity in Northern Albania // Seismicity Caused by Mines, Fluid Injections, Reservoirs, and Oil Extraction / Edited by Shahriar Talebi. — Basel : Birkhäuser, 1999. — P. 151–162. — (Pageoph Topical Volumes) — ISBN 978-3-7643-6048-1.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Fierza HPP (англ.). KESH. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 10 вересня 2022.
- ↑ Ходжа, Энвер. Размышления о Китае = Shënime për Kinën. — Тирана : Нентори, 1979. — Т. I: 1962—1977. — С. 533—534. — 811 с.
