Ілля II
| Ілля II | ||
 |
||
|
||
|---|---|---|
| з 23 грудня 1977 | ||
| Церква: | Грузинська православна церква | |
| Попередник: | Давид V | |
| Ім'я при народженні: | Іра́клій Гудушаурі́-Шиолашві́лі | |
| Народження: | 4 січня 1933 | |
| Єпископська хіротонія: | 1963 | |
Католіко́с-Патріа́рх всія Грузії, Архієпископ Мцхетьський і Тбілісійський Ілля́ II (груз. ილია II; в миру Іра́клій Гудушаурі́-Шиолашві́лі (груз. ირაკლი ღუდუშაური-შიოლაშვილი); нар. 4 січня 1933 Орджонікідзе, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР) — єпископ Грузинської православної церкви; з 23 грудня 1977 Святіший і Блаженніший Католикос-Патріарх всієї Грузії, Архієпископ Мцхетский і Тбіліський — предстоятель Грузинської церкви.
Зміст |
[ред.] Біографія
Батьки — з Казбегського району: батько, Георгій Симонович Шиолашвілі, — із села Сно; мати, Наталя Йосипівна Кобаїдзе — із села Сиони. В 1927 році вони переїхали у Владикавказ. Хрещений у день свята Різдва Христова у грузинському храмі; наречений Іраклієм на честь грузинського царя Іраклія ІІ.
Закінчив Московську духовну семінарію в 1957 й Московську Духовну Академію в 1960.
26 серпня 1963 рукоположен у єпископи Батумські й Шемокмедскі. Ректор Мцхетської духовної семінарії (1963—1972). З 1967 єпископ Сухумський, митрополит з 1969.
9 листопада 1977 року, по смерті католикоса-патріарха Давида V рішенням Св. Синоду був призначений блюстителем патріаршого престолу.
23 грудня 1977 роки був обраний Католикосом-Патріархом; інтронізація відбулася 25 грудня 1977 року.
В 1978—1983 роки був президентом Всесвітньої ради церков.
При ньому відбулося масштабне відродження православ'я в Грузії в 1980-і роки. Починаючи з 1989 неодноразово діяв як посередник між ворогуючими політичними сторонами. Брав участь у створенні Православної Енциклопедії, де поміщена його стаття про Грузинську церкву[1].
25го липня 2011го Ілля ІІ уперше в житті прибув до Києва. Це відбулося у рамках патріаршого візиту з приводу святкування 1023річчя Хрещення Русі і тезоіменинства глави УПЦ (МП) Митрополита Володимира. Зокрема, у цей день Ілля ІІ відслужив молебень на Соборній площі Києво-Печерської Лаври[2].
[ред.] Позиція Іллі ІІ у грузинсько-російський конфлікті
Ще у травні 2008 року із загостренням російсько-грузинських відносин, Ілля ІІ закликав Президентів Росії та Грузії утриматись від кровопролиття:
-
По обидва боки були допущені помилки, і їх треба виправляти. Сподіваюся, президенти й уряд Росії й Грузії зроблять всі, щоб ніякого збройного зіткнення не відбулося[3]
Також Ілля ІІ висловлюється за дружбу російського та грузинського народів:
-
Ми єдині вірою — росіяни й грузини. Нас посварити не можна ніколи. Ми будемо завжди разом. Ми потрібні вам, а ви потрібні нам. Нас поєднують багато сторіч, а саме головне — нас поєднує віра[4]
Ілля ІІ засудив вторгнення російських військ у Грузію:
-
Це наша спільна трагедія, але всі неодмінно повинні знати, і особливо населення Цхинвальського регіону (і також жителі Абхазії), що з ними грузини не воюють, і ніхто не бажає їх вигнати. Грузія захищає цілісність своїх кордонів. Це справедливе бажання, і воно знаходиться у згоді з міжнародними нормами[5]
а у листі від 12 серпня Президенту Росії він писав:
-
Це те ж саме, якщо в Росії раптом виникнуть проблеми, наприклад, у Новгороді або Смоленську й вона захистить свої території. Тим більше що у вашої країни вже є подібний досвід у Чечні[6]
Ілля ІІ підкреслює, що
-
."грузинський народ ніколи не упокориться із зазіханням на свої границі. Грузія ніколи не привласнювала чужих територій, але свої захищала до кінця»[6]
[ред.] Примітки
- ↑ Святейший Патриарх возглавил презентацию XIII алфавитного тома «Православной энциклопедии», офіційний сайт МП 2 березня 2007 г.
- ↑ Як зустрічали Патріарха Ілію ІІ в Києві, Радіо «Ера» 26 липня 2011
- ↑ Католикос-Патриарх Грузии Илия II призвал лидеров России и Грузии к улучшению отношений между двумя странами
- ↑ Католикос-патриарх Грузии поблагодарил Эльдара Рязанова и Галину Вишневскую за «весточку мира»
- ↑ Католікос-Патріарх всієї Грузії Ілія II: «Грузія захищає цілісність своїх кордонів»
- ↑ а б Церкви не хотят воевать Но по-разному оценивают историю конфликта вокруг Южной Осетии
[ред.] Посилання
- Католикос-патріарх Грузії на офіційному сайті ГПЦ
