Імпульс сили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Імпульс сили — векторна фізична величина, яка дорівнює добутку сили на час її дії.

  \mathbf{I} = \mathbf{F} \Delta t ,

де \mathbf{I} — імпульс сили.

Приріст імпульсу тіла під дією сили  \mathbf{F} , що діє впродовж часу  \Delta t дорівнює імпульсу сили.

 \Delta \mathbf{p} = \mathbf{F} \Delta t .

Закон збереження[ред.ред. код]

Поняття імпульсу сили дозволяє сформулювати узагальнений закон збереження імпульсу для довільних систем:

\mathbf{p}_1 + \mathbf{I} = \mathbf{p}_2

де \mathbf{p}_{1,2} — початковий та кінцевий імпульс ізольованої системи, що взаємодіє з іншими системами лише за допомогою сил. Фактично, у цьому формулюванні закон збереження імпульсу еквівалентний другому закону Ньютона і є його інтегралом за часом, оскільки

\frac{d\mathbf{p}}{dt} = \sum_i \mathbf{F}_i