Історико-культурний заповідник «Стільське городище»
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Стільсько (городище), але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2020. |
Історико-культурний заповідник «Стільське городище» створено Рішенням Львівської обласної ради від 15 вересня 2015 р. № 1450. Заповідник розташований у Миколаївському районі Львівської області між селами Стільсько, Ілів, Дуброва та на північній околиці м. Миколаїв. До Заповідника належать пам'ятка археології національного значення «Стільське городище» VIII—X ст., городище-святилище в урочищі «Печера» і багатошарове поселення біля с. Ілів, пам'ятка природи та історії в урочищі «Диравець», печерні комплекси природного й антропогенного походження в урочищі «Лиса» або «Чорна Гора», давні гідротехнічні споруди на р. Колодниці, різночасові курганні могильники.
Окремі пам'ятки Заповідника досліджувалися Верхньодністрянською слов'яно-руською археологічною експедицією Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича та Інституту народознавства Національної академії наук України у 1982—2000 рр. під керівництвом Ореста Корчинського.
Заповідник видає збірник наукових праць «Стільський град (вип. 1 — 2017 р.; вип. 2 — 2019 р.)». 2019 р. заповідник провів науково-практичну конференцію «Стільське городище: проблеми дослідження, актуалізація збереження, перспективи музеєфікації»[1]. Працівники заповідника формують фондові збірки археологічних матеріалів з розкопок Стільського городища та інших городищ Верхнього Подністров'я.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стільський град. Вип. 2 (українська) . Львів: Растр - 7. 2019. с. 166—168. ISBN 978-617-7864-21-8.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2020) |