Абу-Секкін Мухаммад III
| Абу-Секкін Мухаммад III | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер |
1884 Масенья |
| Титул | мбанго |
| Термін | 1858—1870 і 1871—1884 роки |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Кенга |
| Батько | Абдул-Кадир II |
Абу-Секкін Мухаммад III (д/н — 1884) — 19-й мбанго (володар) і султан Багірмі в 1858—1870 і 1871—1884 роках. Його лакаб Абу-Секкін перекладається як «Батько ножа».
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Кенга. Син мбанго Абдул-Кадира II. Після загибелі батька 1857 рокурозпочав боротьбу з Шаріфом ад-Діном та його послідовниками, що бажали створити державу Магді або приєднати Багірмі до халіфату Сокото. Лише 1858 року Мухаммад III здобув остаточно перемогу над ними.
В подальшому зберігав мирні відносини з Борну і Вадаєм, визнаючи номінальну зверхність їх. Більше уваги приділяв розвитку торгівельних відносин з сусідами, насамперед рабами.
1870 року повалений родичем Абдул-Рахманом III. Але 1871 року за підтримки військ Вадаю відновився на троні. Того ж року прийняв в військовому таборі німецького мандрівника й дослідника Густава Нахтігаля.
Для наповнення скарбниці з метою сплатити домовлену данину султанату Вадай розпочав значні рейди з метою захоплення рабів. Основним напрямком були долини річок Ухам і Убангі-Шарі — до Кумри та Мойсали. Їх масштаби зменшено було лише після 1875 року.
З 1880 року почиаються конфлікти з Рабіхом аз-Зубайром, що на північний схід від Багірмі створив власну державу, загони якої здійснювали набіги на сусідів. також Рабіх був пов'язаний з Махдійською державою в Судані, що також викликали підозри Мухаммада III. Помер він 1884 року. Трон перейшов до його сина Буркоманди IV
Джерела[ред. | ред. код]
- Azevedo, M. J. (2005), The Roots of Violence: A History of War in Chad, Routledge, ISBN 978-1-135-30081-4
- Bradshaw, Richard; Fandos-Rius, Juan (2016), Historical Dictionary of the Central African Republic, Rowman & Littlefield Publishers, ISBN 978-0-8108-7992-8