Архіватор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Архіватор — програмне забезпечення, що використовується для об'єднання, в окремих випадках також стиснення інформації.

При збереженні, резервному копіюванні інформації тощо часто буває бажано стиснути файли так, щоб вони займали якомога менше місця. Це робиться за допомогою програм, які звуться архіваторами. Ці програми не тільки стискають інформацію в окремому файлі, але можуть і об'єднати в один архів групу файлів.

Існує багато архіваторів. Серед них найвідоміші: ARJ, DIET, ICE, LHA, LHARC, LZH, LZEXE, NARC, PAK, PKARC, PKLITE, PKXARC, PKPAK, PKZIP, PKUNZIP, RAR, ZOO. Останнім часом з'явилися програми, які, знаходячись у пам'яті комп'ютера резидентно, архівують та розархівовують «на льоту» всі файли, з якими ви працюєте, що дозволяє суттєвим чином заощаджувати простір на жорсткому диску. Такі можливості надають, наприклад, утиліта dblspace для операційної системи MS-DOS та програма DIET (T.Matsumoto, Японія).

Існує декілька методів стиснення інформації, що міститься у файлах. Мабуть, найпростішим із них є алгоритм Хаффмана, який полягає в заміні стандартних 8-бітових ASCII-кодів бітовими рядками змінної довжини в залежності від частоти використання символу так, щоб символи, що використовуються частіше, мали меншу довжину. До речі, легко зрозуміти, що у текстах найчастіше зустрічається символ «пробіл», ASCII-код якого має номер 32. Можна поширити цю ідею на пари, трійки і т. д. символів. При цьому можна одержати суттєвий виграш. Дійсно, візьміть, наприклад, дві пари символів «по» та «хщ». Ви можете назвати багато слів із першим сполученням, тоді як інше зустрічається дуже рідко. А при стандартному ASCII-кодуванні на кожне зі сполучень витрачається порівну бітів — по 16. Серед інших методів, які широко застосовуються в архіваторах для стиснення інформації у файлах можна відзначити алгоритм Лемпеля-Зіва.

Зауважимо нарешті, що комп'ютер не «розуміє» ніяких інших кодувань символів крім ASCII-кодування (чи споріднених кодувань). Тому перед використанням архівований файл повинен бути розархівованим.

Типи розширень програм-архіваторів[ред.ред. код]

Найпоширеніші розширення архівних файлів є такі: .rar, .zip, .rar2, .tar, .arj, .ace, uee, .z, .gz, .bz2, .uue, .7z, .lzh, .iso, .cab, .uha та багато інших.