Баг'янська печера
Баг'янська  | |
|---|---|
| Характеристики | |
| Гірські породи | вапняк |
| Довжина | 370 м |
| Глибина | 210 м |
| Висота н. р. м. | 1750 м |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1979 |
| Категорія складності | 2Б |
| Розташування | |
| Країна | Грузія |
| Регіон | Абхазька Автономна Республіка |
|
| |
Баг'янська — печера у Ґудаутському муніципалітеті Абхазької Автономної Республіки Грузії.
Розташування[ред. | ред. код]
Печера знаходиться у західній частині південного схилу Бзибського хребта. Протяжність 370 м, глибина 210 м, площа 600 м², об'єм 5400 м³, висота входу 1750 м над р. м.
Складнощі проходження печери[ред. | ред. код]
Категорія складності 2Б.[1]
Опис печери[ред. | ред. код]
Вхід знаходиться на гребені, що розділяє два залісених крутостінних яри, в 1,5 км на північний захід від пастушої стоянки Баг'я.
У шахті є гравітаційні (брили, щебінь), залишкові (глина) і порівняно бідні водні хемогенні відкладення (покривні кора, корраліти, на глибині 150—200 м — окремі сталактити і сталагміти). До глибини 120 м в шахті відзначається капання, нижче з'являється водотік з витратою 0,1 л/с.
Шахта закладена в нижньокрейдових толстослоїстих вапняках. Вхідний колодязь має округлий перетин діаметром 5 м. З його дна починається вузький (0,5 м) звивистий хід, що виводить до каскаду колодязів глибиною від 6 до 60 м, з'єднаних похилими звивистими ходами з важкопрохідними лазами і щілинами.[2]
Історія дослідження[ред. | ред. код]
Шахту виявлено та пройдено експедицією Томського спелео-клубу «Стікс» до 160 м в 1979 р. і до 210 м в 1980 р. (кер. А. Н. Шурыгин).