Багатоквартирний будинок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Багатоквартирний будинок — жилий будинок з двома і більше квартирами (приміщеннями) за наявності хоча б одного власника цих квартир (приміщень).

Залежно від кількості поверхів багатоквартирні будинки поділяють на малоповерхові (1-4 поверхи) та багатоповерхові (5 поверхів та вище)[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна; Затв. наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127 (з останніми змінами від 08.02.2006)

Джерела[ред.ред. код]

  • Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»
  • Положення про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і селищах міського типу Української РСР; Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1958 р. № 514 (редакція від 27.11.1992)
  • ДК 018-2000 Державний класифікатор України. Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС)

Див. також[ред.ред. код]