Багатство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Багáтство (від — Бог) — походить від поняття «бог», має значення достатку, розкошів та надлишку цінностей, великої кількості чогось (багатоманітність); щось дуже значне, важливе і цінне[1]. Використовується і замість терміну «скарб» (майнó), щодо матеріальної власності й фінансових ресурсів, вартості матеріальних і фінансових засобів (усі активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу. Протилежне поняттю «бідність» (від - «біда»).

Первинне значення та точне використання даного терміну є у духовному значенні (духовні цінності), щодо моральних цінностей, у царині моральної теології (чесноти від Бога і обдарованість від Бога). Відповідно аксеологічної шкали розглядається в метафізиці щодо філософських категорій «добро»[1] та «благо». Що є протилежним поняттю «заможність» від «можу» (можливість) придбати матеріальне за гроші й володіти матеріальним. Від моральної деградації суспільства, секуляризації частіше може вживатися від спотвореного світогляду тільки у протилежному значенні, без духовних цінностей.

У літературі, ЗМІ зустрічаємо приклади:

  • здоров'я людини - це багатство;
  • багатство європейської культури;
  • багатство землі (природні копалини, надра, тваринний і рослинний світ);
  • багатство - екологічно чиста прісна вода на човні серед соленої морської води, і т.п.[1].

Національне багатство[ред.ред. код]

Націона́льне бага́тство — це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію.

Масштаби, структура і якісний рівень національного багатства визначають економічну могутність країни, потенціал її наступного соціально-економічного розвитку.

До національного багатства відносять основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас та природні ресурси.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X

Джерела[ред.ред. код]

  • Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови», вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., стор. 74, том 1 (А-Є), ISBN 966-7173-02-X.