Бейнеу — Індер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бейнеу — Індер. Карта розташування: Казахстан
Бейнеу
Бейнеу
Опорна
Опорна
Кульсари
Кульсари
Макат
Макат
Індер
Індер
Пункти на трасі газопроводу

Бейнеу — Індер — важливий елемент газотранспортної системи Казахстану.

В часи існування СРСР через західну частину Казахстану пройшла потужна система Середня Азія — Центр, яка транспортувала ресурс переважно туркменського та узбецького походження. При цьому між компресорними станціями Бейнеу та Макат прямували п'ять ниток (дві діаметром 1400 мм та три в діаметрі 1200 мм), а після Макату їх кількість зменшувалась до чотирьох (одна 1400 мм та три 1200 мм).

Після надбання центральноазійськими державами незалежності режим використання окремих частин системи змінився, при цьому казахська ділянка з компресорними станціями Бейнеу, Опорна, Кульсари, Макат, Індер та Кисик-Камис продовжує використовуватись, хоча й зі значно меншими навантаженнями. Навіть за умови повного припинення транзиту ділянка Бейнеу — Індер буде відігравати важливу роль у газотранспортній системі Казахстану, що пояснюється проходженням через неї основної частини видобутку казахського природного газу, а саме:

- по газопроводу Тенгіз — Кульсари надходить продукція родовища Тенгіз[1], що є найбільшим виробником газу в Казахстані;

- по газопроводу Болашак — Макат з другої половини 2010-х стала можливою видача ресурсу родовища Кашаган.[2]

Також певні обсяги блакитного палива до цієї ділянки постачають менші родовища по трубопроводу Прорва — Опорна.  

При цьому на основі компресорної станції Бейнеу сформувався важливий газотранспортний хаб, звідки бере початок трубопровід Бейнеу — Бозой — Шимкент, який відіграє критичну роль у забезпеченні споживачів центральної та південної частини Казахстану. Крім того, з Бейнеу ресурс спрямовують до газопроводу Бейнеу — Жанаозен (живлення споживачів промислового центру Актау), а до Бейнеу надходить продукція ряду родовищ Мангістауської області по трубопроводах Шагирли-Шомишти — Бейнеу та Каламкас — Каражанбас — Бейнеу.

Що стосується західної частини системи, то від компресорної станції Макат живиться трубопровід Макат — Атирау, а менш ніж за десять кілометрів після компресорної станції Індер створене сполучення з газопроводом Белес — Тайпак.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. МГ Тенгиз - Кульсары (PDF).
  2. Проект «Строительство резервного газопровода (Лупинга) Ду1020мм протяженностью 130 км (L-130км) к существующему магистральному газопроводу «Макат-Северный Кавказ» (PDF).