Битва за Станиславів (1914—1917)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва за Станиславів у 1914—1917 роках
Перша світова війна
Дата: 6 серпня 1914 року — 25 липня 1917 року
Місце: Станиславів, Австро-Угорщина
Результат: місто переходило з рук в руки, після останнього наступу австрійців Станіславів був знову в складі Австро-Угорської імперії

після розпаду Австро-Угорської імперії розпочались бої між прихильниками Польщі та ЗУНР у місті.

Сторони
Австро-Угорщина

Німецька імперія Королівство Польща

Російська імперія
Командувачі
Франц Йосип

Карл I Фрідріх Австрійський (герцог)

Микола I

Михайло II Георгій Львов Олександр Керенський Григорій Бобринський генерал Микола Іванов генерал Олексій Брусилов генерал Лавр Корнілов генерал Антон Денікін

Військові формування
Армія Австро-Угорської імперії

Армія Німецької імперії

Армія Російської імперії
Військові сили
невідомо невідомо
Втрати
невідомо невідомо

Битва за Станиславів під час Першої світової війни (1914—1917) — серія боїв за місто Станиславів, які розпочалися 3 вересня 1914 року. Бойові дії точились між військами Австро-Угорської та Російської армій.

Історія[ред. | ред. код]

Російський патруль в Станиславові 1916 рік
Російський патруль 1916 р. Станиславів

Після вбивства Франца Фердинанда сербським націоналістом Григорієм Принципом розпочалась Перша світова війна[1] в результаті якої Станиславів опинився на Галицькому театрі бойових дій. Лінія фронту шість раз перетинала місто.

Російські війська розпочали бойові дії 3 серпня 1914 року та заволоділи Станиславовом 30 серпня 1914 року[2]. Австрійські війська покинули місто та відійшли у гори[3]. Сучасні дослідження показують, що австрійці залишили місто без боїв[4].

Карл І в Станиславові 1917 рік.

Станиславів увійшов до губернар-губернаторства Галичина, яке очолив граф Григорій Бобринський, який був праправнуком Катерина II[5].

7—8 лютого 1915 року Цісарська армія на декілька днів зайшла у місто, проте 19 лютого 1915 року Царська армія повернула контроль над містом[3]. У червні 1915 року австрійські війська взяли місто під контроль. Відбулись розстріли місцевих жителів, приводом до яких стали звинувачення у співпраці з царськими військами[3].

У серпні 1916 року російська армія в ході Брусиловського прориву втретє заволоділи містом. У липні 1917 року австрійська армія за підтримки німецьких частин розпочала останній наступ, вогнем артилерії було зруйновано міську Ратушу та купол театру імені Монюшка[3]. Російські війська під час відступу розпочали мародерство, яке зупиняв Врангель[3]. Єдиною великою сутичкою того етапу битви стали бої за Краківські лани (сучасна вул. Довженка) де австрійсько-німецькі частини зупиняли польські улани[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Шурхало, Дмитро (27 червня 2014). Два постріли, що спричинили світову війну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 вересня 2023.
  2. ↑ Станиславів оборонний. За всю історію міста йому довелося взяти участь у 12 війнах (ФОТО). "Репортер" (укр.). 22 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2023.
  3. ↑ а б в г д Станиславів у часи війни. Галицький Кореспондент (укр.). 13 травня 2012. Процитовано 30 вересня 2023.
  4. ↑ «Карлик» штурмує Станиславів: як на Прикарпатті почалася Перша світова (ФОТО). "Репортер" (укр.). 8 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2023.
  5. ↑ Станиславів під час Першої світової війни. Збруч (укр.). 21 травня 2014. Процитовано 30 вересня 2023.
  6. ↑ Сто років тому Івано-Франківськ звільнили від російських військ. Курс. Процитовано 30 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_за_Станиславів_(1914—1917)&oldid=42612720