Високовипалювальний гіпс
Високовипалюваний гіпс (естрихгіпс) добувають випалюванням природного гіпсового каменю при температурі 800-1000 °C з наступним його помелом. При цьому гіпс майже повністю зневоднюється, а деяка кількість CaSO4 розкладається, утворюючи вільний CaO, який є каталізатором тверднення. Температура випалювання залежить від чистоти, фізичних властивостей сировини і складу домішок. Тужавіє і твердне естрихгіпс у процесі перетворення безводного гіпсу на двогідрат. Естрихгіпс тужавіє повільніше, ніж ангідритовий цемент. Початок тужавіння наступає не раніше ніж через 2 год після замішування, кінець – через 16-36год. Водопотреба - 28-32 %, міцність нижча за міцність ангідритового цементу. Має три марки: Г10, Г15, Г20 залежно від границі міцності на стиск у 28-добовому віці зразків із тіста нормальної густоти. Використовується для виготовлення безшовних підлог і підготовок під лінолеум, завдяки підвищеній стійкості проти стирання.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Джерела[ред. | ред. код]
- Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.