Водозахисник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Табір Оцеті Саковіна в таборах протесту на трубі доступу до Дакоти в Північній Дакоті
Водозахисники марширують у Сіетлі
Члени «Легкої бригади» заявляють про свою роль «захисників» вод під час протестів проти газопроводу Дакота

Водозахисник – активіст чи активістка, які зосереджені на захисті водних ресурсів та водних систем. Назва «водозахисник (водозахисниця)», його аналіз і стиль активності виникли у корінних громад Північної Америки під час протестів проти газогону Дакота в індіанській резервації Стендінг-Рок, які розпочалися з табору на землі Ладонни Брав Алларда у квітні 2016 року.[1][2]

Захисники та захисниці води подібні до захисників та захисниць землі, але відрізняються від інших екологічних активістів філософією та підходом, що ґрунтується на культурній перспективі корінного населення, яка розглядає воду та землю як священні.[3][4] Цей зв’язок з водою виходить за межі простого доступу до чистої питної води і походить від переконань, що вода необхідна для життя і що вода є родичкою, а тому до неї потрібно ставитися з повагою.[5] Таким чином, причини для захисту води є давнішими, більш цілісними та інтегрованими в ширше культурне та духовне ціле, ніж у більшості сучасних форм екологічної активності, які можуть більше ґрунтуватися на розгляді води та інших видобувних ресурсів як товарів.[6][7]

Історично захисники та захисниці води очолювалися або складалися з жінок, тому що, як вода забезпечує життя, так і жінки.[8]

Вода - це життя (Mní Wichón)[ред. | ред. код]

«Вода – це життя» – це вираз, пов’язаний із захисниками води.[5] Вираз виникає через відносини, які корінні спільноти мають з водою та іншими формами життя, які вони вважають життєво важливими для свого виживання.[9] «Вода – це життя» відображає довготривалі стосунки, які корінні спільноти мають з водою, і те, за що борються захисники води. «Вода – це життя» не просто відображає необхідність доступу корінних народів до чистої води, а й показує, як вода використовується під час церемонії та важливу роль, яку вода відіграє в їхніх системах вірування.[10] Як пояснює філософ Потаватомі Кайл Повіс Вайт, ідея про те, що «вода — це життя», базується на «системах управління корінними народами, які підтримують культурну цілісність, економічну життєздатність, політичне самовизначення та здатність змінюватися та пристосовуватися до динаміки екосистем».[9]

Таким чином, у багатьох громадах корінних народів вода розглядається як щось, що приносить життя іншим істотам навколо неї, і вона розглядається як член суспільства, якого необхідно захищати. Оскільки вода дуже поважається, люди підносять їй подарунки, моляться і співають воді, щоб створити стосунки з водою та захистити її.[5] Оскільки в громадах корінних народів жінки вважаються дарувальницями життя, часто вони відповідають за охорону води.[5]

Роль і дії[ред. | ред. код]

Захисники та захисниці води були залучені до дій проти будівництва кількох трубопроводів, а також інших проєктів промисловості викопного палива та діяльності з видобутку ресурсів, таких як гідророзрив, що може призвести до забруднення води.[11]

Дії активістів та активісток включали традиційні прямі активності, такі як блокади на заповідних землях і традиційних територіях, щоб перешкодити корпораціям брати участь у видобутку ресурсів.[3] Захисники та захисниці води та землі також створювали табори опору, щоб знову окупувати свої традиційні території та заставити чужинців від них відмовитися. Зазвичай частина цих таборів, коли їх очолюють корінні народи, є зміцненням культурних зв’язків і традицій із включенням таких заходів, як відродження мови.[12][13] Вони також вживають заходів за межами протесту, які ґрунтуються на церемонії. Ці дії включають спів пісень воді, піднесення тютюну до води та молитви до води.[5] Такі дії відображають важливість, яку вода має для цих громад.

Багато захисників та захисниць води – жінки.[14][15] У багатьох індіанських культурах і культурах жінки мають сильний зв’язок з водою, місяцем і циклами припливів, оскільки вони здатні завагітніти та народити.[16] Оскільки вони дають життя, жінки корінного населення відіграють важливу роль і високо цінуються у своїх громадах. Таким чином, жінки також несуть відповідальність за догляд за водою, і вода поверне прихильність, давши життя навколишньому середовищу.[8] У культурі анішінаабе, наприклад, жінки проводять церемонії на честь води, а вода вважається живою і має дух.[17]

Жозефіна Мандамін була старійшиною анішінаабе та активісткою, яка ініціювала прогулянки Матері-Землі, також відомі як Водні прогулянки Матері-Землі.[8] Вона та інші жінки почали ходити, несучи мідні відра з водою, навколо Великих озер. Коли жінки йшли, вони співали й молилися, зміцнюючи глибокі зв’язки між своїми громадами та Великими озерами, а також їхні особисті зв’язки з водою та землею. Ці прогулянки та пов’язані з ними події підвищили обізнаність і привнесли багатьох корінних жінок до більш міцних стосунків з водою.[18] Хоча Мандамін померла в лютому 2019 року, її водні прогулянки надихнули багато інших водних прогулянок продовжувати в її пам’яті.[8]

Інші відомі захисники води включають Отем Пельтьє (плем'я віквеміконгів);[17][19][20] Марджорі Флауерс (інуїти), ЛаДонна Браве Булллард (дакота, лакота) і Фейт Споттед Орлан (сіу).[21][22]

Доступний трубопровід Дакоти[ред. | ред. код]

У 2016 році корінні громади протестували проти газопроводу Дакота протяжністю 1172 милі.[23] Акція протесту була пов’язана з тим, що трубопровід мав бути побудований на землі корінних громад, що ставило під загрозу джерела води, від яких ці громади залежали. На передовій у цьому протесті були захисники та захисниці води, присвятивши свій час охороні джерела води та дотриманню своїх договорів. Як пояснюють еколог і ботанік Потаватомі Робін Вол Кіммерер і філософ-еколог Кетлін Дін Мур, «можна так сильно любити землю і воду, що щоб їх захистити, ви будете взимку в Північній Дакот іжити в наметі».[24]

Рух швидко привернув увагу ЗМІ, і вважається одним із найбільших рухів опору індіанців за останні десятиліття. Однак під час цього протесту деякі ЗМІ, такі як The Blaze, провели кампанію дезінформації проти водозахисників та водозахисниць. Ця неправдива інформація створила наратив, який був шкідливий для захисників води та місцевих громад в цілому.

Alton Gas[ред. | ред. код]

У травні 2018 року народи мікмаків у Новій Шотландії заблокували компанію Alton Gas у видобутку води з річки Шубенакаді для проєкту природного газу; проєкт порушував природний баланс між прісною та морською водою у припливному регіоні та загрожував питній воді, рибі та іншим водним ресурсам регіону.[11]

Водоспад Ондатра[ред. | ред. код]

Акції захисту води були вжиті по всій Канаді, включаючи проект гідрогреблі на водоспаді Маскрат у Лабрадорі.[25][26]

Трансгірський трубопровід[ред. | ред. код]

У горі Бернабі тисячі людей влаштували демонстрації проти газопроводу Trans Mountain.[27][28]

Табори опору Wetʼsuwetʼen[ред. | ред. код]

У народів Wetʼsuwetʼen постійно діють табори опору, включаючи табір Unistʼotʼen та дії проти будівництва прибережного газопроводу GasLink та сильно мілітаризованого RCMP у Північній Британській Колумбії.[29]

Табори опору на лінії 3 Енбрідж[ред. | ред. код]

Протести «Стоп-Лінія 3» — це серія демонстрацій, що продовжуються в американському штаті Міннесота проти розширення нафтопроводу «Лінія 3» у Енбриджі по новому маршруту. З серпня 2020 року по вересень 2021 року було заарештовано понад 800 водозахисників та водозахисниць[30]

Табір L'eau Est La Vie (трубопровід через міст Баю)[ред. | ред. код]

Охоронці та охорониці води в таборі L'eau Est La Vie (« Вода — це життя») чинили опір газогону Bayou Bridge з 2017 року до його завершення в 2019 році шляхом прямих позовів та судових баталій, що спричиняло значні затримки та додаткову вартість проекту.

Захисники та захисниці води в популярній культурі та ЗМІ[ред. | ред. код]

Ні духовній капітуляції - фото із Флоріс Вайт Булл (Ганкпапа Лакота – Кочіті Пуебло). Активістка тримає знак із зображенням жінки-громової птахи, створеної Ісааком Мердоком

Було видано кілька дитячих книжок про водозахисників та водозахисниць. The Water Walker — це книжка з картинками, написана та ілюстрована Джоанн Робертсон, і розповідає історію про Жозефіну Мандамін та її любов до нібі (води), її прогулянки по воді та важливість захисту води.[31] We Are Water Protectors, написана Керол Ліндстром та ілюстрована Мікаелою Гоад, була володаркою медалі Калдекотта 2021 року, а також фіналісткою премії Кіркуса та найкращою книгою Кіркуса 2020 року[32]. Історія «натхнена багатьма рухами, очолюваними корінними народами в Північній Америці».[33] Історія дає інформацію про роль захисників та захисниць води в громадах та важливість охорони вод.[32]

Про ролі та дії захисників води знято художні та документальні фільми. Awake: A Dream from Standing Rock був випущений Bullfrog films у 2017 році.[34] Він документує зусилля водозахисників поблизу резервації Стендінг-Рок, щоб зупинити розвиток трубопроводу доступу Дакота (DAPL). Його назвали найвідомішим із документальних фільмів, знятих після дійства Standing Rock.[34]

У 2016 році Національна рада з кіно Канади опублікувала історію та підбірку фільмів про захист від води у своєму блозі.[35] У дописі простежується історія опору трубопроводів на тлі опору Standing Rock, а також фотографії та добірка фільмів Громадяни проти нафтових гігантів.[35] Продюсеркою і режисеркою фільму «Подорож захисників води вздовж річки Сіпекнекатік», прем’єра якого відбулася в травні 2018 року, виступила Еліза Ноквуд. Фільм задокументує роботу захисників та захисниць води племені мікмаків, які активізувалися щоб захистити річку Сіпекнекатік від розсолу, який скидається в неї Alton Gas.[36]

Одним із найбільш знакових зображень захисту води та інших екологічних протестів є трафаретний відбиток «Вода — це життя», створений художником і активістом Анішінаабе Айзеком Мердоком. Художниця Крісті Белкорт зазначає, що образ «жінки-громової птахи» є «знаковим зображенням, яке можна було побачити на Стендінг-Рок і в усьому світі». Люди сприйняли цей образ як символ сили та стійкості»[37]. 6 листопада 2017 року Мердок намалював велику версію «Жінки-громової птахи» у співпраці з іншими групами, такими як Ні бздіяльності, на вулиці біля штаб-квартири Wells Fargo and Co. в Сан-Франциско на знак протесту проти розробки DAPL у тому, що SFWeekly назвав «партизанський мурал».[38] Мердок і Белкорт зробили безкоштовними для завантаження зображення, створені їхньою рупою, включаючи Жінку-громову птаху та інші зображення захисників та захисниць води, для використання на протестах.[39]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Today, Indian Country. LaDonna Brave Bull Allard 'changed history'. Indian Country Today (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 15 квітня 2021.
  2. ↑ LeQuesne, Theo (3 квітня 2019). Petro-hegemony and the matrix of resistance: What can Standing Rock's Water Protectors teach us about organizing for climate justice in the United States?. Environmental Sociology. 5 (2): 188—206. doi:10.1080/23251042.2018.1541953.
  3. ↑ а б Standing Rock activists: Don't call us protesters. We're water protectors. Public Radio International (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  4. ↑ Gilio-Whitaker, Dina (6 березня 2017). What Environmental Justice Means in Indian Country. KCET (англ.). Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 10 грудня 2021.
  5. ↑ а б в г д Jewett, Chas; Garavan, Mark (20 грудня 2018). Water is Life- an Indigenous Perspective from a Standing Rock Water Protector. Oxford University Press and Community Development Journal: 42—58. doi:10.1093/cdj/bsy062. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  6. ↑ Grandmother Josephine Mandamin, a 69 Year Old Who Walked Around the Great Lakes, Talks About the Water Docs International Festival - Shedoesthecity. Shedoesthecity (амер.). 22 березня 2013. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 18 жовтня 2017.
  7. ↑ Whyte, Kyle Powys (2013). Justice Forward: Tribes, Climate Adaptation and Responsibility. Climatic Change. 120 (3): 117—130. Bibcode:2013ClCh..120..517W. doi:10.1007/s10584-013-0743-2.
  8. ↑ а б в г Dennis, Mary Kate; Bell, Finn McLafferty (16 лютого 2021). Indigenous Women, Water Protectors, and Reciprocal Responsibilities. Social Work (англ.). 65 (4): 378—386. doi:10.1093/sw/swaa033. ISSN 0037-8046. PMID 33020844. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  9. ↑ а б Whyte, Kyle Powys (2017). The Dakota Access Pipeline Environmental Injustice, and US Settler Colonialism (PDF). Red Ink: 1—26. Архів оригіналу (PDF) за 12 квітня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  10. ↑ Valandra, Edward (2019). 8 Mini Wiconi: Water is (More than) Life. У Estes, Nick (ред.). Standing with Standing Rock:Voices from the #NoDAPL Movement. University of Minnesota Press. с. 71—89.
  11. ↑ а б Mi'kmaq water protectors blocking fossil fuel infrastructure in Nova Scotia | rabble.ca. rabble.ca. 20 березня 2018. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  12. ↑ Rowe, James K (9 жовтня 2017). Lessons From the Frontlines of Anti-Colonial Pipeline Resistance (PDF). escholarship.org. Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  13. ↑ The Water Protector Movement. Truthdig: Expert Reporting, Current News, Provocative Columnists (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 16 жовтня 2020.
  14. ↑ Women Warrior Water Protectors of DAPL. IndianCountryToday.com (англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  15. ↑ Monkman, Lenard (19 серпня 2017). How art and spirituality are defining the 'water protectors'. CBC News (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  16. ↑ Meet Josephine Mandamin (Anishinaabekwe), The "Water Walker" | Mother Earth Water Walk. www.motherearthwaterwalk.com (en-CA) . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 18 жовтня 2017.
  17. ↑ а б Kent, Melissa (22 березня 2018). Canadian teen tells UN to 'warrior up,' give water same protections as people. CBC News (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 10 січня 2019.
  18. ↑ Johnson, Rhiannon (23 вересня 2017). 'It's really very crucial right now': Great Lakes Water Walk focuses on protecting 'lifeblood'. CBC News (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  19. ↑ Teen who scolded Trudeau to address UN. BBC News (брит.). 31 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  20. ↑ Autumn Peltier up for Nobel children's prize. aptnnews.ca (амер.). 10 жовтня 2017. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  21. ↑ Breen, Katie (29 серпня 2017). Muskrat Falls protester Marjorie Flowers no longer under house arrest. CBC News (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  22. ↑ Land protectors face criminal charges for defending water, food, culture – TheIndependent.ca (амер.). 18 березня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  23. ↑ Estes, Nick; Dhillon, Jaskiran (2019). Introduction: The Black Snake, #NODAPL, and the Rise of a People's Movement. Standing with Standing Rock:Voices fro the #NODAPL Movement. University of Minnesota Press. с. 1—10.
  24. ↑ The White Horse and the Humvees—Standing Rock Is Offering Us a Choice. YES! Magazine (амер.). Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 10 грудня 2021.
  25. ↑ 3 Labrador water protectors in St. John's jail over Muskrat Falls protest. aptnnews.ca (амер.). 24 липня 2017. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  26. ↑ Muskrat Falls Ecological Grief: Resistance became a "profound, unstoppable force," says researcher. aptnnews.ca (амер.). 20 травня 2018. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 10 січня 2019.
  27. ↑ Camp Cloud eviction deadline comes and goes as assistant fire chief pledges support for water protectors. aptnnews.ca (амер.). 21 липня 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 10 січня 2019.
  28. ↑ López, Edwin (18 січня 2019). Race, Culture, and Resistance at Standing Rock: an Analysis of Racialized Dispossession and Indigenous Resistance. Perspectives on Global Development and Technology (англ.). 18 (1–2): 113—133. doi:10.1163/15691497-12341508. ISSN 1569-1500. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  29. ↑ Wong, Rita (8 січня 2019). We can all learn from Wet'suwet'en laws. National Observer (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2019.
  30. ↑ Frassier, Ella (28 серпня 2021). Over 800 Water Protectors Have Been Arrested Since Line 3 Pipeline Was Approved. Truthout. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  31. ↑ The Water Walker. Second Story Press (амер.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  32. ↑ а б WE ARE WATER PROTECTORS | Kirkus Reviews (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 12 травня 2022.
  33. ↑ We Are Water Protectors. Macmillan (амер.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 2 листопада 2021.
  34. ↑ а б Shreve, Bradley (11 серпня 2019). Awake: A Dream from Standing Rock. Tribal College Journal of American Indian Higher Education (амер.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  35. ↑ а б Water Protectors | From Fort Good Hope to Standing Rock. NFB Blog (en-CA) . 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  36. ↑ PEI Premiere of The Water Protectors' Journey. Film PEI (амер.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  37. ↑ Christi Belcourt and Isaac Murdoch create mural for MacEwan University. University Affairs (амер.). Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  38. ↑ Bishari, Nuala Sawyer (7 листопада 2017). Activists Paint Anti-DAPL Mural Outside Wells Fargo. SF Weekly (амер.). Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021.
  39. ↑ ISAAC MURDOCH & CHRISTI BELCOURT BANNERS | Onaman Collective (амер.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 2 листопада 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Водозахисник&oldid=40639514