Вікіпедія:Проєкт:Грамотність/Дискусії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Множина[ред. код]

Перенесено з Обговорення користувача:Alex Blokha#Множина
деякі підсумки

@AlexKozur та В.Галушко:

  • При всій повазі до Бориса Рогози, він "прозаїк, публіцист", не науковець, його статті не є АД.
  • Зокрема, у цьому дописі він помилився, дав частково хибну пораду.
  • Найочевидніший контрприклад: 2,3,4 людИни. Це родовий відмінок однини від людина, не кажуть 2,3,4 лЮди, називний відмінок однини.
  • Після "2, 3, 4" може стояти як родовий відмінок однини (2,3,4 людИни, рІчки, Озера, трубИ, козИ, вівцІ, мІста), так і називний відмінок однини (2,3,4 човни, нафтозбірники, будинки, дні, місяці; приклади Рогози: тижні, квартали, автомобілі). Інколи ці форми повністю співпадають (вулиці, шафи, корови).
  • Про підмет. Дві козИ голосно бекали, козИ - родовий відмінок однини.
  • Як притулити сюди двоїну, не бачу. У мене ніяк не тулиться.

Юрій Владиславович в) 17:21, 23 вересня 2019 (UTC).[відповісти]

@Dzyadyk: з числівниками 3,4 іменники. що закінчуються на -а, ніколи не вживалися. Поширений вжиток — граматичний росіянізм. З числівником 2 історично вживалися, але зараз ця форма вважається застарілою (у Котляревського) і діалектною. Сподіваюсь, що тепер все зрозуміло. З повагою з відділу мовної безпеки --В.Галушко (обговорення) 17:31, 23 вересня 2019 (UTC)[відповісти]
Щодо «Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс — ин-, та іменники четвертої відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два слобожанина (бо слобожани), сорок три киянина (бо кияни), п'ятдесят чотири селянина (бо селяни); два імені, три галченяти, чотири племені.», схоже, насправді помилка. У давньоруській два кыяни (кыянѣ), отже, ніяких підстав для два киянина нема. Можна два кияни чи звичайніше двоє киян --В.Галушко (обговорення) 18:07, 23 вересня 2019 (UTC).[відповісти]

Джерела[ред. код]

стр. 292 (djvu 293): Слово два-две в именительном и винительном (неодушевлённом) падежах заимствует свой род от следующего за ним в форме родительного падежа имени существительного, с которым оно не согласуется ни в числе, ни в падеже
стр. 294 (djvu 295): числительные ... два, три, четыре ... в именительном и винительном падежах сочетаются с формами существительных родительного падежа единственного числа
  • Арполенко Г. П., Городенська К. Г., Щербатюк Г. X. Числівник української мови. – К.: Наукова думка, 1980. – 242 с.
  • Щербатюк Г. X. два, три, чотири
У називному відмінку числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у множинній формі: два брати, три сестри, чотири вікна. Проте наголос цих іменників відмінний від їх наголошування у називному відмінку множини. Пор.: два бра́ти — брати́ (мн.); три сестри́ — се́стри (мн.); чотири вікна́ — ві́кна (мн.); два відра́— ві́дра (мн.); дві кни́жки — книжки́ (мн.) тощо. За наголосом форми іменників при числівниках два, три, чотири нагадують родовий однини.
Це складна тема. Вона спричиняє труднощі не лише для учнів чи абітурієнтів, а часом – і для кваліфікованих філологів ... З фразами на зразок “прибуло всього лиш три чоловіка” – сумніваємося, чи часом не “три чоловіки”.
Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лиш три чоловіка; два імені, три поросяти.
іменники, які в множині втрачають суфікс — ин-, та іменники четвертої відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два слобожанина (бо слобожани), сорок три киянина (бо кияни), п’ятдесят чотири селянина (бо селяни); два імені, три галченяти, чотири племені
іменники, які в множині втрачають суфікс — ин-, та іменники четвертої відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два слобожанина (бо слобожани), сорок три киянина (бо кияни), п’ятдесят чотири селянина (бо селяни); два імені, три галченяти, чотири племені
с. 314-315.
  • Давыдов И. И.[ru] Опыт общесравнительной грамматики русского языка, изданный 2-м отделением Имп. академии наук. Изд. 2-е. СПб., 1853. XLIV + 497 с.
text. § 454, с. 324.

Юрій Владиславович в) 17:56, 18:24, 23 вересня; 20:19, 25 вересня 2019 (UTC).[відповісти]