Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄЖОВЩИНА»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«ЄЖОВЩИНА» — кампанія тотальних репресій в СРСР 1936—38 із масовими «чистками» й показовими політ. процесами. Назва походить від прізвища М.Єжова, призначеного 26 верес. 1936 наркомом внутр. справ СРСР замість Г.Ягоди. Фактично М.Єжов прийшов у НКВС із готовим планом репресивних дій, у першу чергу проти тих діячів, які могли скласти опозицію особисто Й.Сталіну. Під час проведення кампанії органи НКВС «поєднували» воєдино й тих, кого оголосили правими ухильниками, й тих, кого визначили як приналежних до «троцькістсько-зінов’євського блоку», тобто лівих. Концепцію такого поєднання М.Єжов виклав у своїй неопубл. праці «Від фракційності до відкритої контрреволюції», над якою він почав працювати 1935. Вже тоді він апріорі обвинуватив учасників опозиції в терористичних намірах. Й.Сталін власноруч (на прохання М.Єжова) відредагував рукопис й висловив рекомендації. Фактично це означало схвалення рукопису і перетворення його на програмний документ з тотальної ліквідації всіх колиш. опозиціонерів та інакодумців. Не випадково в цей час сталінське кер-во зробило особливий акцент на викритті «прихованих» троцькістів (див. Л.Троцький). Розпочалася підготовка до моск. суд. процесу «паралельного антирадянського троцькістського центру» (за яким були засуджені до страти Г.Пятаков та ін. колиш. більшовицькі вожді). Органами НКВС активно формувалася «троцькістська периферія». Зокрема, в УРСР фабрикувалися справи «троцькістської терористичної організації», «контрреволюційної троцькістської організації», «об’єднаного троцькістсько-націоналістичного блоку», за якими було знищено тих, хто в минулому належав до троцькістської опозиції або симпатизував їй (напр., Ю.Коцюбинський та ін.; див. «Троцькістсько-терористичної організації в Україні» справа 1937, «Контрреволюційної троцькістської організації» справа 1937). Лінія на винищення політ. суперників також реалізувалася у фабрикації справи «буржуазно-націоналістичної антирадянської організації колишніх боротьбистів» (П.Любченко, А.Хвиля, Т.Таран та ін.; див. «Контрреволюційної боротьбистської організації» справа 1937). Під час «Є.» було здійснено тотальну чистку НКВС. Цим процесом керував особисто М.Єжов, який у лют. 1938 саме для цього приїздив в Україну. Було «вичищено» 14 тис. чекістів, чиїми руками в попередні роки чинилися свавілля і терор (у т. ч. в Україні 1119 керівних працівників, серед них В.Балицький).

Характерними рисами «Є.» були: застосування «методів фізичного впливу» (за офіц. дозволом ЦК ВКП(б), наданим органам НКВС), подальше вдосконалення системи концтаборів і колоній, винищення людей за плановими списками («лімітами»), етнічні чистки. Кількість обвинувачених у «контрреволюційних злочинах» зросла 1937 порівняно з 1930 у 10 разів. Під час «Є.» було проведено масові розстріли на Соловках, у т. ч. в’язнів з України.

Використавши М.Єжова як знаряддя терору, Й.Сталін усунув його від кер-ва НКВС у груд. 1938. М.Єжов був заарештований 10 квіт. 1939 за обвинуваченням у кер-ві «заколотницькою організацією у військах й органах НКВС», а також «у здійсненні шпигунства на користь іноземних розвідок». Страчений 2 лют. 1940.

Література[ред. код]

  • Хлевнюк О.В. 1937-й: Сталин, НКВД и советское общество. М., 1992;
  • Шаповал Ю.І. Україна 20–50-х років: сторінки ненаписаної історії. К., 1993;
  • Хлевнюк О.В. Политбюро. Механизмы политической власти в 30-е годы. М., 1996; Лубянка. ВЧК–ОГПУ–НКВД–МГБ–МВД–КГБ. 1917–1960. СправочниК. М., 1997;
  • Шаповал Ю. та ін. ЧК–ГПУ–НКВД в Україні: особи, факти, документи. К., 1997;
  • Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934–1941. СправочниК. М., 1999.

Джерела[ред. код]

Автор: Ю.І. Шаповал.; url: http://history.org.ua/?termin=Ezhovchshyna; том: 3