Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЄЛИЗАВЕТІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ

ЄЛИЗАВЕТІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ — одне з найбільших у степовій смузі Пн. Причорномор’я поселень 5—3 ст. до н. е. Розташоване в дельті р. Дон, за 3 км на пн. сх. від станиці Єлизаветинської (нині Ростовської обл., РФ). Площа — бл. 55 га. Засноване місцевими племенами. Відігравало важливу роль у розвитку торгівлі між греками і місцевими племенами у Пн.-Сх. Причорномор’ї. Відоме з середини 19 ст. Планомірні розкопки провадяться з 1954 (В.Шилов, І.Братинський, К.Марченко та ін.). Відкрито рів, вал, глинобитну фортечну стіну, заглиблені в землю житла та госп. споруди. В 1-й пол. 3 ст. до н. е., після того, як місц. нас. залишило поселення, на його місці виникає грец. (боспорська) колонія, для арх-ри якої притаманні наземні будівлі, муровані з каменю та цегли-сирцю. В процесі розкопок городища виявлено понад 1000 амфорних клейм. На могильнику розкопано 298 курганів із похованнями 5—3 ст. до н. е.

Література

• Брашинский И.Б. Греческий керамический импорт на Нижнем Дону в V–III вв. до н. э. Л., 1980;
• Брашинский И., Марченко К. Елизаветовское городище на Дону – поселение городского типа. «Советская археология», 1980, № 1;
• Braschinskij J.B., Marcenko K.K. Elisavetovskoje. Skythische Stadt in Don Delta. München, 1984;
• Марченко К.К. и др. Елизаветовское городище – греко-варварское торжище в дельте Дона. «Советская археология», 1988, № 3;
• Marčenko K.K. та ін. Die Siedlung Elizavetovka am Don. Berlin–Moskow, 2000.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: А.В. Буйських.; url: http://history.org.ua/?termin=Elyzavetivske_gorodychshe; том: 3