Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІВАНЕНКИ

ІВАНЕНКИ — козац.-старшинський, згодом дворянський рід, заснований Іваном Багатим Іоненком (р. н. невід. — бл. 1732) — «гетьманом дубосарським» (за родинними переказами — нащадок господаря Молдови Івана Вода). Першим в Гетьманщині з роду І. оселився Григорій Іванович Іваненко (р. н. і р. с. невід.) — полковник дубосарський. Посідав уряди (посади) брацлав. полковника (1708—12) та полковника брянського нерегулярного полку (1729). Його син — Григорій Григорович (бл. 1720 — бл. 1790) — переяслав. полковник (1766—81). До цього роду належали: Мойсей Михайлович (1754 — бл. 1811) — київ. губернський предводитель дворянства (1797—99); Микола Федорович (бл. 1827 — після 1910) — седлецький віце-губернатор та келецький губернатор, таємний радник (1892); Микола Миколайович (1842 — р. с. невід.) — філософ, правосл. подвижник.

Рід внесено до 1-ї та 6-ї ч. Родовідних книг Катериносл., Київ., Полтав. і Черніг. губерній, а герб — до 8-ї ч. «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи».

Відомі також ін. роди Іваненків зовсім ін. походження.

Література

• Лазаревский А.М. Очерки малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVII–XVIII вв. 13. Иваненки. «Русский архив», 1875, кн. 11;
• Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.В. Томазов.; url: http://history.org.ua/?termin=Ivanenky; том: 3