Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІНГУЛЬСЬКИЙ СКАРБ

ІНГУЛЬСЬКИЙ СКАРБ — скарб бронз. виробів 14—13 ст. до н. е. Знайдений С.Городнюком 1962 на березі р. Громоклія (прит. Інгулу, бас. Пд. Бугу) біля с. Антонівка Братського р-ну Миколаїв. обл. В І.с. знаходилося більше 130 бронз. предметів: 13 кельтів, 85 серпів, меч, кинджал, 2 бронз. псалії від кінської збруї, 2 хрестоподібні підвіски, 2 браслети та 20 злитків бронзи заг. вагою 10,705 кг. Значна кількість типів бронз. виробів (кельти, серпи) походить з Семиградського (див. Семиграддя) осередку металообробки, а кинджал, меч характерні для Красномаяцького осередку металообробки сабатинівської культури Пн. Причорномор’я. Бронз. псалії І.с. представляють найдавніші типи металевих пристосувань кінської збруї на тер. Пд.-Сх. Європи. Скарб належав мандрівному майстру-ливарнику пізньобронз. доби (див. Бронзовий вік), який переміщався верхи на конях. Речі І.с. зберігаються в Одеському археологічному музеї НАН України.

Література

• Сыманович Э.А. Ингульский клад. «Советская археология», 1966, № 1;
• Черных Е.Н. Древняя металлообработка на Юго-Западе СССР. М., 1976;
• Черняков И.Т. Северо-Западное Причерноморье во второй половине II тысячелетия до н. э. К., 1985.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: І.Т. Черняков.; url: http://history.org.ua/?termin=Ingulsky_skarb; том: 3