Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ІСАЄВИЧ Ярослав Дмитрович

ІСАЄВИЧ Ярослав Дмитрович (н. 07.03.1936) — історик. Д-р істор. н., проф., чл.-кор. (1990), акад. АН України (1992, від 1994 — НАН України), засл. діяч н. і т. України. Почесний д-р Гродненського ун-ту ім. Янки Купали (1993), іноз. чл. Польс. АН (1994). Син Д.Ісаєвича.

Н. в с. Верба (нині село Дубенського р-ну Рівнен. обл.). Навчався в середній школі в м. Стрий. Закінчив істор. ф-т Львів. ун-ту (1957). 1957—58 працював ст. лаборантом каф-ри історії пд. і зх. слов’ян Львів. ун-ту. Від 1958 — в Ін-ті сусп. наук АН УРСР (нині — Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України): м.н.с. (1958—65), ст.н.с. (1965—84), зав. від. історико-культ. пам’яток (1984—89). 1967—69 — за сумісництвом доцент Львів. ун-ту, 1981—83 —проф. Івано-Франк. пед. ін-ту. 1961 захистив у Львів. ун-ті канд. дис. на тему: «Місто Дрогобич у XV—XVIII ст.». Докторську дис. на тему: «Історія друкарства на Україні та його роль у міжслов’янських культурних зв’язках (XVI — перша половина XVII ст.)» захистив у Моск. ун-ті (1978). 1989 обраний дир. Ін-ту сусп. наук АН УРСР. 1993—98 — акад.-секретар Від-ня історії, філософії та права НАН України. 1993—99 — голова Міжнародної асоціації україністів, голова і чл. оргкомітетів багатьох міжнар. та всеукр. наук. форумів, учасник міжнар. конгресів істор. наук (18-го і 19-го ), голова Нац. к-ту істориків. 1988—90 — професор-гість від. славістики і наук. співробітник Українського наукового інституту Гарвардського університету (США). Виступав з лекціями і доповідями в багатьох закордонних ун-тах — Альбертському (Канада), Токійському (Японія), Мельбурнському (Австралія), Варшавському (Польща) та ін.

Твори

Братства та їх роль в розвитку української культури XVI–XVIII ст. К., 1966; Джерела з історії української культури доби феодалізму XVI–XVIII ст. К., 1972; Юрій Дрогобич. К., 1972; Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. Львів, 1975; Преемники первопечатника. М., 1981; Літературна спадщина Івана Федорова. Львів, 1989; Early ModerN Belarus, Russia and Ukraine: Culture and Cultural Relations. «Journal of UkrainiaN Studies», 1992, vol. 17, Summer-Winter, no. 1–2; Проблема походження українського народу: історіографічний і політичний аспект. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 2. Львів, 1995; Україна давня і нова: народ, релігія, культура. Львів, 1996; Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. Львів, 2001; Історія української культури, т. 2. Українська культура XIII – першої половини XVII століть. К., 2001 (головний редактор, член авторського колективу).

Література

• Kasinec E. Jaroslav Isajevych as HistoriaN of the UkrainiaN Book. «Recenzija», 1974, Fall-Winter, vol. 5, N 1; Передрук:
• Kasinec E. Slavic Books and Bookmen. Papers and Essays. New York, 1984; Книговедение. Энциклопедический словарь. М., 1982; Ісаєвіч Яраслаў Дзмітрыевіч. В кн.: Францыск Скарына і яго час. Энцыклопедычны даведнік. Мінск, 1988; Славяноведение в СССР. Биобиблиографический словарь. Нью-Йорк, 1992;
• Ільницький М. Ярослав Ісаєвич: історик на тлі доби. В кн.: Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, вип. 5. Львів, 1998; Хто є хто в українській політиці, вип. 4. К., 1998; Ісаєвич Ярослав. Бібліографічний покажчик. Львів, 1999; Хто є хто в Україні. К., 1999; Українські історики XX століття. Біобібліографічний довідник. Серія «Українські історики», вип. 2, ч. 1. К.–Львів, 2003.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: В.М. Даниленко.; url: http://history.org.ua/?termin=Isaevych_Ja; том: 3