Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗЛОТИЙ

ЗЛОТИЙ, золотий, злотий польський (від лат. — florenus polonicales, польс. Złoty polski, zlotówka) — ґрошово-лічильна одиниця, згодом срібна монета. Нині — грошова одиниця Республіки Польща. Як грошово-лічильну одиницю визначення «злотий» почали використовувати в 1-й пол. 15 ст., для позначення вартості золотих західноєвроп. дукатів, яка на той час становила 12—14 польс. срібних грошів. У зв’язку з погіршенням якості срібної монети у 2-й пол. 15 ст. вартість дуката досягла 30 грошів. Реальною монетою З. став 1564, коли у Великому князівстві Литовському розпочалося карбування срібних півкопків, що дорівнювали 30 литов. грошам (див. Пенязь). У значній кількості З. було випущено 1663—66, у т. ч. і на Львів. монетному дворі, за панування короля Яна II Казимира  Ваза. З. як лічильна одиниця використовувався у 18 ст. на Лівобережній Україні, де він у середньому дорівнював 10 рос. копійкам. Унаслідок грошової реформи Станіслава-Августа Понятовського було запроваджено З. вартістю 4 срібних або 30 мідних грошів. Постійну емісію З. було налагоджено від 1766.

Після відновлення Польс. д-ви (листоп. 1918) сейм 28 лют. 1919 встановив З. грошовою одиницею, що ділився на 100 грошів (сотиків). Через екон. труднощі З. був запроваджений в обіг лише 1924. Обмін польської марки на З. проводився в співвідношенні: 1 800 000 марок за один З. Упродовж періоду між двома світ. війнами в обігу перебували монети номіналом 1, 2, 5, 10 З., а також паперові грошові знаки вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 З.

Після проведення з 1 січ. 1995 деномінації в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5 З. та банкноти вартістю 10, 20, 50, 100, 200 злотих.

Література

• Żabiński Z. Systemy pieniężne na ziemiach Polski. Wrocław, 1981;
• Зварич В., Шуст Р. Нумізматика: Довідник. Тернопіль, 1998.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Р.М. Шуст.; url: http://history.org.ua/?termin=Zloty; том: 3