Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Невицький замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК — пам’ятка історії та арх-ри 13—17 ст. Розташов. за 12 км від Ужгорода, поблизу сіл Невицьке і Кам’яниця (Ужгородський р-н Закарпат. обл.), на лівому березі р. Уж (прит. Лаборця, бас. Дунаю), на пагорбі вулканічного походження відносною висотою 122 м. Вдале розташування замку давало можливість контролювати транскарпатський шлях через Ужоцький перевал.



Часом заснування замку дослідники вважають рубіж 12—13 ст. або останню третину 13 ст. (пізня дата більш прийнятна). Перша писемна згадка про Н.з. 1274, коли він належав угор. королеві Ласло IV. За археол. даними, спочатку був круглою мурованою баштою-донжоном, оточеною дерево-земляними укріпленнями. 1279 власником замку став угор. магнат Фінті з роду Обо, якого Ласло IV призначив правителем комітату Унг. По смерті Фінті володарем комітату і, зокрема, Н.з. став його брат Омодей. Імовірно, саме за його правління (п. 1311) замість круглого донжону збудовано новий, квадратний. Тоді ж споруджено цистерну для збору дощової води.



1317 нащадки Омодея Обо повстали проти угор. короля Карла I Роберта, військо якого того ж року штурмом здобуло замок. Після цього Карл I Роберт подарував Н.з. жупану комітату Земплін Пітеру Петив, але той теж опинився в лавах противників монарха і теж зазнав поразки (1322). Новим власником Н.з. став Янош Другет, нащадки якого (див. Другети) володіли замком аж до 17 ст. У серед. 15 — на поч. 16 ст. замок докорінно перебудували і надали того вигляду, в якому дійшов до нашого часу. У  плані замок має неправильну  форму, зумовлену рельєфом. Ядро замку — овальний двір, утворений 2-поверховими мурованими корпусами. Над одним із приміщень у пд.-сх. частині двору височить 4-ярусна башта. 2-гу лінію оборони утворює вал, увінчаний кам’яною стіною з 4-ма вежами. 3-я лінія оборони — вал, під захистом якого стояли житлові та госп. споруди. Усі 3 лінії оборони доповнюються ровами. Гол. в’їзд організований із пд. зх. і становить собою винесену назовні 6-кутну надбрамну башту, від якої всередину замку веде утворений 2-ма паралельними стінами коридор. Перед брамою, яку було влаштовано в 2-му ярусі башти, через рів був перекинутий звідний дерев’яний міст.



Наприкінці 16 — на поч. 17 ст. Н.з. в результаті воєнних дій часто переходив із рук у руки. 1619 замком оволодів трансильванський воєвода Габор Бетлен. По його смерті (1629) замок повернули собі Другети, які були прихильниками Габсбургів і противниками Ракоці. 1644 Ракоці Дєрдь І здобув Н.з., яким тоді володів Янош Х Другет. За наказом переможця замок був зруйнований і більше не відновлювався.



До кінця 19 ст. руїни замку були занедбані. 1879 навколо замку закладено парк. 1923 замок передано Ужгородському туристичному клубові, який встановив захисний дах на гол. башті. У  1960—70-х рр. велися роботи з  консервації та реставрації пам’ятки.



Від 1989 проводяться археол. дослідження замку під кер-вом О.Дзембаса. Серед знахідок — кахлі, монети, медальйони, персні, ґудзики, уламки меблів та посуду.

Література[ред. код]

Пам’ятки архітектури й містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання. К., 2000;

  • Дзембас  О., Кобаль Й. Невицький замок. Ужгород, 2002;
  • Гомоляк О.М. До питання про історію замків Закарпаття. «Карпатика», 2007, вип. 36;
  • Поп Д.И.,
  • Поп И.И. Замки Подкарпатской Руси. Ужгород, 2004;
  • Прохненко І.,
  • Гомоляк О. До історії замків Закарпаття. «Військово-історичний альманах», 2009, № 1.

Джерела[ред. код]

Автор: Д.Я. Вортман.; url: http://history.org.ua/?termin=Nevytskyj_zamok; том: 7