Вікіпедія:Пісочниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Термінологія[ред.ред. код]

Інфрачервона термографія – теплове зображення або теплове відео – спосіб одержання термограми - зображення в інфрачервоних променях, що показує картину розподілу температурних полів. Термографічні камери – тепловізори – реєструють випромінювання в інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектра і на цій основі створюють термографічні зображення.

Теплові́зор (інфрачервона камера) — оптико-електронний прилад для візуалізації температурних полів та вимірювання температури. Переважно працює в інфрачервоній частині електромагнітного спектру - теплові зображення утворюються завдяки зміщенню максимумів спектрів власного випромінювання тіл під час їх нагрівання у короткохвильову область. Тепловізори поділяють за принципом дії на сканувальні та з багатоелементним приймачем випромінювання. Приймач випромінювання може бути охолоджуваним або неохолоджуваним.

Іконіка - це науковий напрям, що вивчає загальні властивості зображень, визначає мету та задачі їх перетворень, обробки та відтворення за допомогою різних методів і засобів.

Факти з історії[ред.ред. код]

Перші зображення Землі з космосу в тепловому інфрачервоному діапазоні були отримані з американського метеорологічного супутника TIROS-1. Супутник запускався в інтересах Національного аерокосмічного агентства (NASA) та Міністерства оборони США. Незважаючи на те, що дані, отримані сенсорами супутників TIROS-1 і 2, характеризувалися низьким просторовим дозволом, була вперше показана можливість використання даних теплового дистанційного зондування для вирішення цілого ряду метеорологічних завдань. З 1962 року здійснюються запуски супутників серії «Космос», які склали істотну частину радянської програми космічних досліджень. Дуже важливу роль супутники «Космос» зіграли у вдосконаленні служби погоди: на базі метеосупутників «Космос-144» і «Космос-156» в 1967 році була створена експериментальна метеорологічна система «Метеор».

З плином часу космічні технології отримання супутникових даних в тепловому діапазоні удосконалювалися як щодо просторового дозволу, так і температурного. Наприклад, знімки, одержувані радіометрами з супутника NOAA на початку 70-х років, характеризувалися просторовим дозволом 6 км при температурному дозволі 1 ° С; потім сканирующая система AVHRR супутника NOAA дозволила отримувати теплові інфрачервоні знімки з просторовим дозволом 1,1 км і температурних 0,1 - 0,2 ° С. Удосконалення технології отримання теплових зображень призвело до розробки радіометрів, що дозволяють реєструвати теплове випромінювання Землі не в одному каналі, а в декількох вузьких спектральних каналах в діапазоні від 8 до 14 мкм. Використання декількох спектральних каналів теплового інфрачервоного діапазону забезпечує розвиток різних напрямків дослідження Землі і планет, наприклад, визначення температури поверхні суші і океану, розпізнавання геологічних структур і типів гірських порід на основі теплової інфрачервоної спектрометріїю.


Аналіз тепловізорних знімків[ред.ред. код]

Наведені нижче алгоритми можна застосовувати для аналізу теплових полів на знімках:

Thermographic image
map, thermographic
  • Алгоритм генерації теплової плазми;
  • Алгоритм генерації синусоїдної плазми;
  • Tassan's algorithm;
  • та інші.

До вимірювальних методів Дистанційного зондування поверхні Землі, що використовують теплової діапазон, можуть бути віднесені:

  • дистанційний геотермічний метод - картографування теплового потоку, теплової інерції і швидкості випаровування вологи з поверхні;
  • дистанційна ІЧ-спектрометрія - визначення мінерального складу поверхневих відкладень;
  • визначення концентрацій різних газів в атмосфері.

Застосування[ред.ред. код]

При пошуку зображень можна користуватись методами обробки концентраціїкольорів.

Пошук зображень за допомогою порівняння колірних складових проводиться за допомогою побудови Гістограми кольору їх розподілу. У цей час ведуться дослідження з побудови опису, в якому зображення ділиться на регіони за схожими колірним характеристикам, і далі враховується їх взаємне розташування. Опис зображень за допомогою кольорів, з яких воно складається, є найбільш поширеним, оскільки воно не залежить від розміру або орієнтації зображення. Побудова гістограм з наступним їх порівнянням використовується найбільш часто, але не є єдиним способом опису колірних характеристик. Використовуються алгоритми визначення площ концентрацій та знаходження границь кольорів, їх комбіноване використання та певну модифікацію алгоритмів генерації зображень.

Джерела та літературі[ред.ред. код]

-[Космические измерительные методы инфракрасного теплового диапазона при мониторинге потенциально опасных явлений и объектов,http://mapexpert.com.ua/index_ru.php?id=18&table=news] -[Космические системы дистанционного зондирования в тепловом инфракрасном диапазоне,http://www.geogr.msu.ru/cafedra/karta/materials/heat_img/files/1/semochnye_sistemy_teplovogo_ik.htm] -[Real-time image processing techniques for noncontact temperature measurement - Michael K. Lang, Gregory W. Donohoe, Saleem H. Zaidi, Steven R. J. Brueck, Optical Engineering 33(10), 3465-3471 (October 1994).]

Розділи Вікіпедії:[ред.ред. код]

1.Україна:[ред.ред. код]

 Економіка, Історія, Кінематографія, Література, Міста, Мова, Персоналії, Політика, Традиції, Чемпіонат Європи з футболу 2012.

2.Суспільство:[ред.ред. код]

Безпека, Бізнес, ЗМІ, Організації, Освіта, Політика, Право, Фінанси.

3.Культура та мистецтво:[ред.ред. код]

 Архітектура, Живопис, Кінематограф, Культура, Література, Музика, Прикраси, Скульптура, Театр, Фотографія.

4.Гуманітарні та соціальні науки:[ред.ред. код]

Антропологія, Археологія, Генеалогія, Економіка, Етнологія, Історія, Логіка, Мови, Психологія, Соціологія, Філософія.

5.Релігія і вірування:[ред.ред. код]

Атеїзм, Буддизм, Даосизм, Індуїзм, Іслам, Юдаїзм, Конфуціанство, Міфологія, Синтоїзм, Теологія, Християнство, Язичництво.

6.Прикладні та природничі науки:[ред.ред. код]

Астрономія, Біологія, Географія, Геологія, Екологія, Математика, Медицина, Природа, Фізика, Хімія.  

7.Особисте життя і розваги:[ред.ред. код]

Відеоігри, Здоров’я, Людина, Нумізматика, Побут, Секс, Спорт, Телебачення, Туризм, Філателія, Шахи.

8.Технології та інженерія:[ред.ред. код]

Авіація, Агрокультура, Військова справа, Гірництво, Електротехніка, Інформаційні технології, Космонавтика, Морська справа, Техніка, Транспорт.

                          

Проекти у Вікіпедії:[ред.ред. код]

        

Вікісловник:[ред.ред. код]

Це багатомовний словник до вільного наповнення — україномовний розділ проекту Wiktionary. Тут зібрали й повсякчас поповнюють тлумачення й переклади українських слів, а ще переклади слів і висловів з інших мов.

Наразі Вікісловник налічує 35 493 статей. Будь-хто може збільшити це число, написавши нову статтю, а ще поліпшити якість словника, доповнюючи й виправляючи наявні статті.

Усі статті в цьому словнику пишуть тільки українською мовою.

        

Вікіпідручник:[ред.ред. код]

Вікіпідручник — це вільне інтернет-зібрання, де кожен відвідувач може внести свій вклад в написання навчальної літератури: посібників, рецептів тощо. Він є одним з проектів Фонду Вікімедіа і працює на технології «вікі» і кожен може створити та змінити будь-яку сторінку вікіпідручника та безкоштовно читати, копіювати, видавати та змінювати його зміст.

Весь поміщений матеріал у Вікіпідручнику здійснюється на умовах ліцензії GNU Free Documentation License.

        

Вікіцитати:[ред.ред. код]

ВікіЦитати (Wikiquote) — це проект, де зібрано цитати, афоризми, приказки тощо. Проект побудований на платформі Вікі, що означає, що редагувати матеріали може кожен охочий.

Англомовна версія проекту стартувала 27 червня 2003 року, україномовна — 30 листопада 2005 року. Зараз у ВікіЦитатах налічується 2740 повноцінних статей, кількість яких постійно зростає.

Весь вміст проекту доступний на умовах GNU Free Documentation License.

        

Вікіджерела:[ред.ред. код]

Вікіджерела (англ. Wikisource) — вільна бібліотека, проект Фонду Вікімедіа для створення бібліотеки з вільним вмістом, яка б постійно поповнювалася як оригінальними текстами, так і їхніми перекладами будь-якими мовами.

        

Віківиди:[ред.ред. код]

Віківиди — один з проектів Фонду Вікімедіа, задуманий як відкритий і вільний каталог біологічних видів, що містить класифікацію тварин, рослин, грибів, бактерій,археїв, найпростіших і решти форм життя. Зараз у проекті є 410,087 статті.

        

Вікіновини:[ред.ред. код]

Проект Вікіновини є одним із братніх проектів Вікісімейства — поряд із Вікіпедією, Вікісловником, Вікітекою, Вікіцитатами, Вікіпідручником.

ВікіНовини – вільне джерело новин, і проект Фонду Вікімедіа. Де прагнуть створити вільне джерело новин, де кожна людина запрошена внести повідомлення про маленькі або великі події, події, на яких вона побувала особисто або одержала інформацію про них з інших джерел. ВікіНовини засновані на ідеї створити дещо нове , а не зруйнувати дещо старе. Це засновано на вірі, що разом ми можемо будувати великий і унікальний ресурс, що збагатить пейзаж ЗМІ.

        

Вікісховище:[ред.ред. код]

Вікісховище (англ. Wikimedia Commons) — загальне централізоване сховище для зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які надаються на умовах вільних ліцензій. Перевага Вікісховища в тому, що його файли можуть використовуватися у будь-яких проектах фонду Wikimedia (таких, як Вікіпедія, Вікіпідручник тощо) без потреби додатково завантажувати файл у кожен з проектів. Сайт відкрився 7 вересня 2004 року, і нараховує понад 20 мільйонів файлів. Завантажувати файли до Вікісховища можна через відповідну службу чи спеціальну програму.

        

Мета-Вікі:[ред.ред. код]

Мета-вікі — сайт міжнародної спільноти учасників проектів Фонду Вікімедіа та споріднених проектів, який призначений для найрізноманітніших завдань — від координації та документування, до планування та аналізу.

        

Віківерситет:[ред.ред. код]

Цей проект — центр координації для усіх мовних розділів проекту "Віківерситет". Така міжмовна координація має відбуватися у згоді з місією проекту Віківерситет (Wikiversity), а також загальними завданнями і рамками проекту.

Віківерситет бета є також інкубатором для проектів Віківерситету на різних мовах, які ще не стали самостійними (сюди входить і проект українською, кількість статей в якому - 36). На данний момент існує дев'ять повноцінних Віківерситетів, на англійській, німецькій, іспанській, італійській, грецькій,чеській, японській, росiйськiй та португальській мовах.

        

Вікідані:[ред.ред. код]

Вікідані є вільною базою знань, що може бути прочитаною або редагованою як людьми, так і машинами. Цей проект працює з даними подібно до того, якВікісховище з медіафайлами: він надає централізований доступ та управління структурованими даними, такими як інтервікі посилання та статистична інформація. Вікідані містять дані всіма мовами, на яких існують проекти Вікімедіа.

        

Вікімандри:[ред.ред. код]

Вікімандри — проект, метою якого є створення вільного, актуального і достовірного всесвітнього путівника. Зміст сайту створений мандрівниками зі всього світу.

Основою Вікімандрів є вільний обмін інформацією: такий же, як і в реальному житті, де мандрівники завжди діляться один з одним враженнями і відомостями про відвідані місця. Наша основна задача - дати кожному доступ до цієї інформації. Правила використання Вікімандрів і ліцензія CC-BY-SA забезпечують вільне поширення знань, а також гарантують зазначення авторства всім, хто взяв участь у проекті.

Для створення Вікімандрів використовується принцип вікі, що дозволяє кожному читачеві створювати, оновлювати, редагувати і ілюструвати будь-яку статтю на нашому сайті. Таким чином, ми обмінюємося інформацією, дізнаємося що-небудь нове і збираємо знання в єдине ціле. Чим більше людей приєднаються до проекту, тим краще.