Вікіпедія:Пісочниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Річ Посполита

    східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі .
Співпраця НАТО з ООН та ОБСЄ
            У Північноатлантичному договорі 1949 року саме у преамбулі  зазначається, що Статут ООН є основою на якій функціонує Північноатлантичний союз. Відповідно до статті 1 держави – члени організації беруть на себе зобов’язання мирно вирішувати всі міжнародні суперечки згідно з метою Статуту ООН та утримуватися від застосування сили або загрози її застосування, якщо це суперечить цілям ООН. Посилання на Статут ООН є у декількох статтях Північноатлантичного договору. Статут ООН забезпечує правову базу для створення Північноатлантичного союзу, в ньому визначається загальна відповідальність Ради Безпеки ООН за мир і безпеку у всьому світі. 
            У 1992 році у зв’язку з конфліктом в Союзній Республіці Югославії Альянс офіційно заявляє про свою готовність виконувати операції з підтримання миру під егідою Ради Безпеки ООН. Протягом 1990 – х років НАТО діє на підтримку резолюцій Ради Безпеки ООН у Боснії та Герцеговині, й Косові, співпрацює з ООН над стримуванням етнічних заворушень на півдні Сербії і запобіганням громадянської війни в Республіці Македонії. Потім Альянс офіційно бере на себе відповідальність за Міжнародні сили сприяння безпеці під мандатом ООН в Афганістані. На умовах резолюції Ради Безпеки ООН та на прохання тимчасового уряду в Іраку НАТО надає допомогу з підготовки й оснащення іракських сил безпеки, а у відповідь  на прохання Африканського союзу в тісній співпраці з ООН та Європейським союзом НАТО сприяє  реалізації місії з припинення насильства в суданській провінції Дарфур . 
             Головна увага у відносинах між НАТО та ООН надається миротворчості. Під час миротворчих операцій Генеральний секретар НАТО докладає Генеральному секретарю ООН про прогрес досягнутий в операціях під керівництвом НАТО, що проводиться за мандатом ООН, відповідальність за які приймає на себе НАТО ті інформує ООН про головні рішенні Північноатлантичної Ради. 
              Головною сферою поглиблення відносин виступають міжнародні заходи у відповідь на боротьбу з тероризмом. НАТО бере участь в роботі Комітету ООН  із боротьби з тероризмом, який було створено на виконання Резолюції Ради Безпеки ООН № 1737 після терористичних нападів на США 11 вересня 2001 року [1]. 
      НАТО та ООН співпрацюють щодо контролю за наркотиками та попередження злочинності, а також у сфері цивільного планування на випадок надзвичайних ситуацій. 

Генеральні секретарі НАТО та ООН А. Ф. Расмусен та Пан Гі Мун

         У 2008 році НАТО і ООН домовляються зміцнювати співробітництво між своїми секретаріатами з метою кращого розв’язання комплексних проблем в галузі безпеки. Після цього відбуваються регулярні обміни та діалоги між співробітниками на керівному і робочому рівнях з політичних і оперативних питань, а також до призначення цивільного представника НАТО зі зв’язків  штаб – квартирі ООН у Нью – Йорку. 
            2011 року відбувається операція НАТО із метою захисту цивільного населення і житлових районів Лівії від нападів була проведена на підтримку Резолюції Ради Безпеки ООН  № 1973 [2].   
                            

НАТО і ОБСЄ[ред.ред. код]

             1999 року було прийнято «Платформу для співпраці в області безпеки», яка була висунута ОБСЄ на зустрічі в Стамбулі й закликала міжнародні організації, члени яких дотримуються принципів та зобов’язань ОБСЄ, усилити співпрацю й використовувати ресурси міжнародної спільноти для встановлення демократії, процвітання й стабільності в Європі та за її межами. 
               З моменту прийняття «Платформи для співпраці в області безпеки» експерти з НАТО та ОБСЄ проводять регулярні зустрічі для обговорення оперативних та політичних питань, що представляють спільний інтерес, в області попередження конфліктів, кризового регулювання й відновлення по завершенню конфліктів.
               Генеральний секретар НАТО періодично запрошується виступати перед Постійною Радою ОБСЄ. Крім того НАТО регулярно приймає участь в якості спостерігача у щорічних засіданнях Ради міністрів ОБСЄ. Північноатлантична Рада запрошує діючого представника ОБСЄ на окремі засідання. 
               У грудні 2002 року відбулася зустріч у Парижі, на якій країни – члени НАТО висловлюють бажання розвивати взаємодіючий характер міжнародних зусиль, направлених на укріплення стабільності в Середземному регіоні. 
              У грудні 2003 року ОБСЄ було прийнято «Стратегію протидії загрозам безпеки й стабільності ХХI століття». 
              У 1996 році вслід за підписанням Дейтенських угод й прийняття у грудні 1995 року Резолюцію №1031 Рада Безпеки ООН, НАТО та ОБСЄ розробили спільну програму дій в Боснії та Герцеговині. Діючі під керівництвом НАТО Сили по виконанню договору (ІФОР) й ті, що прийшли їм на зміну Сили по стабілізації (СФОР) оказали важливу підтримку для реалізації громадянських аспектів Мирних угод. НАТО надало ОбСЄ сприяння у праці в області контролю над озброєннями й заходів зміцнення довіри та згоди у країні. 
                З січня 1998 року по березень 1999 рік ОБСЄ відправляє в Косово Місію з метою перевірки виконання угоди про припинення вогню. Паралельно з цим НАТО вели повітряне спостереження. В березні 1999 року через погіршення умов безпеки ОБСЄ відкликає Місію по перевірці. 
             У червні 1999 року Рада Безпеки ООН приймає Резолюцію №1244 і ОБСЄ заснувало нову Місію в Косово, яка увійшла в Місію ООН по справам тимчасової адміністрації в Косово (МООНК), якій було доручено здійснювати нагляд за ходом демократизації, створенням інститутів влади та захисту прав людини. 
            НАТО та ОБСЄ тісно співпрацювали в колишній югославській Республіці Македонії. У вересні 2001 року було створено оперативну групу НАТО для забезпечення додаткової безпеки. НАТО та ОБСЄ співпрацювали в області керування й забезпечення безпеки кордонів на Західних Балканах. У травні 2003 року в Охриді відбулась конференція високого рівня на якій п’ять балканських країн ухвалюють Спільну платформу, підготовлену Євросоюзом, НАТО та ОБСЄ. А також Пакт стабільності, направлені на зміцнення безпеки кордонів в регіоні [3].
     2002 року було створено Антитерористичний підрозділ ОБСЄ (АТП), який координує всю діяльність організації в області боротьби з тероризмом. АТП тісно взаємодіє з Контртеррористичним комітетом ООН, Керівництвом ООН по наркотикам та злочинністю та з НАТО [4].

чого бот з ірц вийшов?