Газовий редуктор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Газові балони з редукторами

Га́зовий реду́ктор — пристрій для зниження тиску газу або газової суміші, що знаходиться в ємності (наприклад у балоні, або газопроводі), до робочого рівня і для автоматичної підтримки цього тиску постійним, незалежно від зміни тиску газу в балоні чи газопроводі.

ГОСТ та маркування[ред.ред. код]

Відповідно до ГОСТ 13861-89 редуктори для газополуменевої обробки класифікуються:

  • За принципом дії: на редуктори прямого і зворотного дії;
  • За призначенням і місцем установки: балонні (Б), рампової (Р), мережеві (С);
  • За редукованим газом: ацетиленові (А), водневі (В), кисневі (К) пропан-бутанові (П), метанові (М);
  • За кількістю ступенів редукування і способу завдання робочого тиску: одноступінчаті з пружинним завданням тиску (О), двоступеневі з пружинним завданням тиску (Д), одноступінчаті з пневматичним задавачем тиску (З).

Редуктори відрізняються один від одного кольором забарвлення корпусу і приєднувальними пристроями для кріплення їх до балона. Редуктори, за винятком ацетиленових, приєднуються накидними гайками, різьба яких відповідає різьбі штуцера вентиля. Ацетиленові редуктори кріпляться до балонів хомутом з наполегливим гвинтом.

Основні параметри[ред.ред. код]

Тиск на вході — як правило, до 250 атмосфер для стислих газів і 25 атмосфер для зріджених і розчинених газів. Тиск на виході — 1-16 атм., Хоча випускаються і інші модифікації. Витрата газу — в залежності від типу редуктора і його призначення, коливається від кількох десятків літрів на годину, до декількох сотень м³/годину.

Принцип роботи[ред.ред. код]

Принцип дії редуктора визначається його характеристикою. У редукторів прямої дії — спадна характеристика, тобто робочий тиск у міру витрати газу з балона дещо знижується, у редукторів зворотної дії — зростаюча характеристика, тобто зі зменшенням тиску газу в балоні робочий тиск підвищується. Редуктори розрізняються за конструкцією, принципом дії.

У практиці найбільшого поширення набули редуктори зворотної дії як більш зручні і безпечні в експлуатації.

Типи газових редукторів[ред.ред. код]

  • Повітряний редуктор, або регулятор — використовується на промислових підприємствах для зниження тиску повітря і підтримки його постійним у повітряних мережах і комунікаціях, а також в підводному плаванні для зниження тиску дихальної суміші
  • Кисневий редуктор — використовується на різного роду підприємствах (особливо багато в машинобудуванні та металургії) для проведення автогенних робіт (газової зварювання, різання і пайки), а також у медицині та підводному плаванні.
  • Пропановий редуктор — використовується на різного роду підприємствах (особливо багато в машинобудуванні та металургії) для проведення автогенних робіт (різання, пайки та підігріву) при будівництві (для укладання бітумних покриттів) або в побуті (газові плити). Бувають з постійно заданим робочим тиском (встановлюється на заводі-виробнику) і з можливістю регулювання тиску в діапазоні 0-3 кгс/см².
  • Ацетиленовий редуктор — використовується на різного роду підприємствах (особливо багато в комунальних господарствах) для газової зварювання і різання трубопроводів.

У цілому газові редуктори діляться на редуктори для горючих і негорючих газів. Редуктори для горючих газів (метан, водень і т. д.) мають ліву різьбу, щоб запобігти випадкове під'єднання редуктора, який працював з горючими газами, до кисневого балону. Балони з інертними газами (гелій, азот, аргон тощо) мають праву різьбу, як і балони з киснем. Таким чином, для інертних газів можуть використовуватися кисневі редуктори.

Крім того, редуктор може виконувати роль клапана скидання тиску. В англійській мові редуктори такого типу називаються back pressure regulators, на відміну від звичайних pressure regulators. Використання редукторів і клапанів скидання тиску може бути спільним, в цьому випадку редуктор встановлюється на вході в систему і регулює приплив газу, тоді як клапан встановлюється на виході і при необхідності забезпечує скидання надлишкового тиску, що підвищує загальну стабільність системи.

Посилання[ред.ред. код]

  1. ГОСТ 13861-89 Редукторы для газопламенной обработки.
  2. И. И. Соколов «Газовая сварка и резка металлов», Москва «Высшая школа» 1986.
  3. Д. Л. Глизманенко «Сварка и резка металлов», Ленинград МАШГИЗ 1954.