Газопровід М’янма – Китай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газопровід М’янма – Китай. Карта розташування: М'янма
Шве
Шве
К'яукп'ю
К'яукп'ю
Єнанджаун
Єнанджаун
Taung Thar
Taung Thar
Беллін
Беллін
Схема проходження газопроводу по території М'янми

Газопровід М’янма – Китай – трубопровід, споруджений в середині 2010-х років для поставок продукції офшорного газового родовища Шве.

Газопровід берез початок від Шве, виходить на суходіл в районі порту Kyaukryu на острові Ramree (штат Ракхайн) та далі прямує через адміністративні області Магуе, Мандалай і штат Шан. Кінцевим пунктом маршруту є столиця китайської провінції Юньнань місто Куньмін. Загальна довжина трубопроводу складає 2520 км, в т.ч. 793 км м’янмарська та 1727 км китайська ділянки.

Офшорна частина системи завдовжки 111 км виконана в діаметрі 800 мм, тоді як на суходолі використали труби діаметром 1000 мм.[1] На території М'янми первісно не зводили компресорних станцій, проте у відповідності до проекту під них зарезервували земельні ділянки.[2]

Пропускна здатність газопроводу становить 13 млрд. м3 на рік, з яких 1 млрд. м3 зарезервовано для постачання внутрішнім споживачам самої М’янми. Останнє відбувається завдяки спорудженню кількох перемичок із системою Північ – Південь, через які, зокрема, отримують живлення ТЕС М'їнджан від компанії Sembcorp, ТЕС М'їнджан від компанії V-Power, ТЕС К'яуксе та ТЕС Беллін (крім того, в районі виходу офшорної ділянки системи на суходіл знаходиться ТЕС К'яукп'ю).

Будівництво об’єкту розпочалось у 2010 році, а введення в експлуатацію припало на 2013-й. Вартість проекту становила біля 1 млрд. доларів США, а серед його учасників окрім китайців також були місцева Myanmar Oil and Gas Enterprise (MOGE), корейські Daewoo International та KOGAS, а також індійські Indian Oil та GAIL (всі вони є учасниками розробки Шве) .

Можливо відзначити, що газопровід прокладено в одному коридорі з нафтопроводом, який призначено для транспортуванню до Китаю близькосхідної нафти без перевезень через Малаккську протоку.[3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Punj lloyd Group (PDF).
  2. Analysis of safety early warning technology for the myanmar-china oil and gas pipeline (myanmar section).
  3. Myanmar-China Pipelines. Hydrocarbons Technology. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
  4. Debord, Jean-Guy. Myanmar China gas pipeline starts delivering gas to China. www.euro-petrole.com. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.