Георг I (ландграф Гессен-Дармштадта)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг I
нім. Georg I. von Hessen-Darmstadt
Народився 10 вересня 1547
Кассель, Гессен-Кассель
Помер 7 лютого 1596(1596-02-07)[1][2] (48 років)
Дармштадт, Гессен-Дармштадт
Поховання Stadtkirche Darmstadtd
Діяльність аристократ
Alma mater Марбурзький університет
Титул граф[d]
Рід Гессен-Дармштадт
Батько Філіпп I (ландграф Гессену)
Мати Крістіна Саксонська
Брати, сестри Крістіна Гессенська, Барбара Гессенська, Агнеса Гессенська, Єлизавета Гессенська, Анна Гессенська, Вільгельм IV (ландграф Гессен-Касселя), Louis IV, Landgrave of Hesse-Marburgd, Philip II, Landgrave of Hesse-Rheinfelsd і Margarethe von Diezd
У шлюбі з Магдалена цур Ліппе і Елеонора Вюртемберзька
Діти Людвіг V (ландграф Гессен-Дармштадтський), Philip III, Landgrave of Hesse-Butzbachd[1], Frederick I, Landgrave of Hesse-Homburgd, Anne of Hesse-Darmstadtd, Cristina de Hesse-Darmstadtd, Elisabeth of Hesse-Darmstadtd, Philipp Wilhelm von Hessen-Darmstadtd[1], Marie Hedwig von Hessen-Darmstadtd[1], Magdalena von Hessen-Darmstadtd[1], Johannes von Hessen-Darmstadtd[1] і Heinrich von Hessen-Darmstadtd[1]

Георг I Побожний (нім. Georg I. von Hessen-Darmstadt; 10 вересня 1547 — 7 лютого 1596 —1-й ландграф Гессен-Дармштадта в 15671596 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Гессенського дому. Молодший син Філіппа I, ландграфа Гессену, та його першої дружини Христини Саксонської. Народився 1547 року в Касселі. Навчався в Марбурзькому університеті. Виховувався в лютеранському дусі.

Після смерті батька у 1567 році відповідно до заповіту останнього розхділив з братами Гессен, отримавши графство Катценельнбоген, замки та міста та офіси Рюссельсгайм, Дорнберг, Дармштадт, Ліхтенберг, Райнгайм, Цвінберг, Ауерберг у Верхньому Гессені з титулом ландграф. Невдовзі став титулювати себе ландграфом Гессен-Дармштадт.

Активно займався розвитком міст, хоча в перші роки панування вимушен був вирішувати майнові питання, оскільки деякі села виявилися прикордонними з володіннями братів. В подальшому за правління Георга I Гессен-Дармштадт переживав економічний підйом, внаслідок чого населення подвоїлося.

Оселився в містечку Дармштадт, яке став перетворювати на власну резиденцію. Замок було розширено і укріплено ровами та бастіонами. У палаці збудовано збройову палату та стайню, а також нову будівлю для органів влади. Розширений палацовий сад («Herrngarten») на північ від палацу також був створений для розваг ландграфа. 1570 року на замовлення Георга I будівельник Якоб Кессельхут почав будувати замок Ліхтенберг. Ця перша будівля епохи Відродження в південному Гессені стала зразком для багатьох будівель, побудованих під час правління ландграфа. Між 1572 і 1580 роками майстер-будівельник він же перетворив маєток на мисливський будиночок Краніхштайна. За наказом ландграфа у 1592 році побудовано богадельня та 1594 року школа для навчання дітей-сирі. Активна будівельна діяльність вимагала численних грошей. Щоб не збільшувати податки ландграф закладав братам села та навіть амти (округи), але до кінця життя розрахувався за більшістю боргів.

Георг I запровадив де-факто обов'язкове шкільне навчання у своїй країні, головним чином з метою поширення та зміцнення лютеранства. Правління ландграфа характеризувалося великим ентузіазмом до праці, непохитною суворістю і надзвичайно жорсткими моральними уявленнями. Ймовірно, саме тому Гессен-Дармштадт, на відміну від гессенських районів братів Георга, був залучений до першої хвилі ранньомодерного полювання на відьом. Під час правління Георга I задокументовано 37 страт за чаклунство між 1582 і 1590 роками, включно навіть з дітьми. Церква в свою чергу назвала ландграфа Побожним.

Помер 1596 року, його було поховано біля вівтаря Дармштадтської міської церкви. Його епітафія та епітафія його дружини є важливими пам'ятками епохи Відродження. Спадкував

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Магдалена, донька Бернгарда VIII, графа Ліппе

Діти:

  • Філіпп Вільгельм (1576)
  • Людвіг (1577—1626), 2-й ландграф Гессен-Дармштадта
  • Христина (1578—1596), дружина графа Фрідріха Магнуса фон Ербаха
  • Єлизавета (1579—1655), дружина графа Йоганна Казимира фон Нассау-Вайльбург-Гляйберга
  • Марія Гедвіга (1580—1582)
  • Філіпп (1581—1643), ландграф Гессен-Буцбаху
  • Анна (1583—1631), дружина графа Альберта Отто цу Сольмс-Лаубаха
  • Фрідріх (1585—1638), ландграф Гессен-Гомбурга
  • Магдалина (1586)
  • Іоганн (1587)

2. Дружина — Елеонора, донька Христофора, герцога Вюртембергу

Діти

  • Генріх (1590—1601)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0

Примітки[ред. | ред. код]