Німецька мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Німецька мова Deutsch
Поширена в:	Австрія, Бельгія, Італія (Південний Тіроль), Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Франція (Ельзас і Лотарингія), Данія (Північний Шлезвіґ), Намібія, ПАР, Чилі.
Регіон:	Цетральна та Західна Європа
Носії:	(перша мова) 120 млн. (друга мова) 22 млн.
Місце:	12
Класифікація:	Індо-Європейська Германська Західно-германська Верхнімецька мова
Офіційний статус
Державна:	Австрія, Бельгія, Італія, Ліхтенштейн, Люксембург, Німеччина, Швейцарія, Європейський союз
Офіційна:	(на регіональному рівні) Данія, Італія, Польща.
Регулює:	-
Коди мови
ISO 639-1	de
ISO 639-2	ger (B) / deu (T)
ISO 639-3	deu
SIL	GER

Німе́цька мо́ва (нім. Deutsch а deutsche Sprache — австро-баварська Deitsch, алеманська Dütsch а Deitsch, нижньнонімецька Düütsch, нижньосаксонська Duuts, ріпуарська Dütsch, фризька Dútsk, західнофризька Düütsk, люксембурзька Däitsch, лімбурзька Duits, їдиш דײטשיש) належить до германської групи мов, індоєвропейської сім'ї мов, є державною мовою в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії.

Спорідненими мовами є нідерландська, данська, шведська, норвезька, англійська.

Німецька мова, поряд з англійською, іспанською, італійською та французькою, є однією з найвідоміших та найпопулярніших європейських мов у наш час, якою написана друга за величиною після англійської кількість наукових праць, художніх творів та публіцистичних текстів. У другій половині ХІХ ст. — на початку ХХ ст. німецька мова була чи не найпопулярнішою мовою вчених.

[ред.] Реформа мови

В Німеччині з 1 серпня 2007 набув чинності остаточний варіант закону про реформу німецького правопису, який спростив письмову мову. Нові правила пунктуації й орфографії обов'язкові для всіх без винятку державних установ і установ системи освіти.

Реформа відміняє 87 з 212 правил орфографії. Окремі слова, які писалися з великої літери, повинні писатися з малої й навпаки. Замість 52 правил пунктуації залишилося лише 12.

Рішення про реформу письмової німецької мови було прийнято 1 липня 1996 у Відні при зустрічі міністрів культури німецькомовних країн. На розробку оновлених правил експерти витратили більше десяти років.

[ред.] Приклад

«Заповіт» Т.Г. Шевченка 
німецькою мовою:
(переклад Ґедди Ціннер)

VERMÄCHTNIS

Wenn ich sterbe, sollt zum Grab ihr
Den Kurgan mir bereiten
In der lieben Ukraine,
Auf der Steppe, der breiten,
Wo man hören kann sein Tosen,
Seine wilden Sänge.
Wenn aus unsrer Ukraine
Zum Meer dann, zum blauen,
Treibt der Feinde Blut, verlaß ich
Die Berge und Auen,
Alles laß ich dann und fliege
Empor selbst zum Herrgott,
Und ich bete… Doch bis dahin
Kenn’ ich keinen Herrgott!
So begrabt mich und erhebt euch!
Die Ketten zerfetzet!
Mit dem Blut der bösen Feinde
Die Freiheit benetzet!
Meiner sollt in der Familie,
In der großen, ihr gedenken,
Und sollt in der freien, neuen
Still ein gutes Wort mir schenken. 
  
(Джерело: Т.Г.Шевченко, 
Заповіт мовами народів світу, 
К., «Наукова думка», 1989)