Гравіметричний фактор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гравіметри́чний фа́ктор, також фа́ктор перераху́нку (F) — відношення молекулярної маси визначуваної за методом гравіметрії речовини до молекулярної маси її гравіметричної форми. Чисельно фактор показує масу речовини, що припадає на 1 грам гравіметричної форми.

Наприклад, для знаходження вмісту (маси) сірки при осаджуванні її у формі сульфату барію справедливою є пропорція:

m (S) —  M (S)
m (BaSO4) —  M (BaSO4), звідки
m (S) = m (BaSO4) · = m (BaSO4) · F

При обчисленні гравіметричного фактора враховуються стехіометричні коефіцієнти, що вирівнюють кількість атомів у визначуваній речовині та її гравіметричній формі. Наприклад, при гравіметричному визначенні магнію шляхом його осаджуванні у формі пірофосфату магнію Mg2P2O7, до молекулярної маси магнію у вихідній пропорції необхідно включати коефіцієнт 2.

Значення гравіметричного фактора має суттєвий вплив на обчислення. Так, диференціюванням вищенаведеного рівняння можна отримати вираз:

ΔmS = ΔmBaSO4F + mBaSO4ΔF

Перший доданок у рівності свідчить: що меншим є гравіметричний фактор (при тій же похибці зважування ΔmBaSO4), то меншою є загальна похибка. Звідси випливає одна з вимог гравіметричного аналізу — вибір для гравіметричної форми речовини із якомога більшою молекулярною масою.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Васильев В. П. Аналитическая химия. — Издание 7-е. — М. : Дрофа, 2009. — Т. 1. Титриметрические и грааичетрические методы анализа. — С. 291—293. — ISBN 978-5-358-06605-2. (рос.)