Градієнтний вітер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Градіє́нтний ві́тер — рух повітря за відсутності сили тертя, по прямолінійних (геострофічний вітер) або кругових траєкторіях, що збігаються з ізобарами.

Умови виникнення градієнтного вітру: рівновага між діючою силою градієнта тиску та інерційними силами: відцентрової і силою Коріоліса. Градієнтний вітер виникає у вільній атмосфері вище шару тертя (приблизно вище 1000 м над земною поверхнею).

Розрахунок параметрів градієнтного вітру дещо складніший, ніж геострофічного. Обчислити значення градієнтного вітру () можна таким чином[1]:

,

де R являє собою радіус кривизни контуру ізогіпс, f це Сила Коріоліса, g — гравітаційне прискорення, зміна висоти поверхні постійного тиску в напрямку, перпендикулярному до вітру і спрямованому у бік нижчих висот (ліворуч в північній півкулі і праворуч — на півдні).

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Gradient wind // Glossairy of Meteorology. — American Meteorological Society, 2010-03-27. Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 18 квітня 2015.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]