Гхатоткача
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гхатоткача (близько 280–319) — син та спадкоємець засновника династії Гуптів царя Шрі-Гупти, який уже в ІІІ столітті наважився назватися махараджею («великим царем»). Гхатоткача почав розширювати свої земельні володіння, підводячи під пишний титул реальну базу, але динамічне посилення Гуптів припало на правління онука засновника династії — Чандрагупти І, коронація котрого у 320 році стала початком «ери Гуптів», з якої у багатьох традиційних індійських системах літочислення вівся відлік[1].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
А. РУБЕЛЬ ІСТОРІЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СХОДУ КУРС ЛЕКЦІЙ КИЇВ «ЛИБІДЬ» 1997
