Деномінація (релігія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Деномінація (від латинського «перейменування») – проміжний тип релігійної організації. Залежно від характеру утворення і тенденцій еволюції він може поєднувати риси церкви і секти. Від церкви запозичується відносно висока система централізації та ієрархічний принцип керування, відмова від політики ізоляціонізму, визнання можливості духовного прогресу, порятунку душі для всіх віруючих тощо. З сектою її зближує принцип добровільності, сталості і суворості контролю за членством, претензія на винятковість установок і цінностей, ідея богообраності. Яскравим прикладом деномінацій є конфесії в межах базових ланок релігійної системи. Наприклад, адвентисти, баптисти, кальвіністи, п'ятидесятники – це конфесії протестантизму; до православ'я себе відносять такі деномінації, як дохалкідонська, давньосхідна православна, халкідонська тощо.

Джерела[ред.ред. код]

  • Кислюк К. В. Релігієзнавство : [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – [5-е вид., виправ. і доп.]. – К. : На-род. укр. академія, 2007. – С. 425 – 464.
  • Лубський В. І. Релігієзнавство : [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. – К. : Академвидав, 2002. – С. 367 – 381.
  • Черній А. М. Релігієзнавство : [посібник] / А. М. Черній. – К. : Академвидав, 2003. – С. 212 – 235.
  • Релігієзнавство : [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. – Донецьк : Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. – 220 с.