Дорошенко Зиновій Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:DoroshenkoZ.H.jpg
інструктор Дрогобицького обкому КПРС
1945 — 1959
Народився 1913(1913)
с. Дитятки
Національність українець
Освіта 1-е Ленінградське артилерійське училище імені Красного Октября , Дрогобицький педагогічний інститут
Батько Гнат Андрійович Дорошенко
У шлюбі з Дорошенко Анна Павлівна
Діти три дочки
Звання полковник
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу» Орден Червоної Зірки
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Грамота Президії Верховної Ради УРСР


Дорошенко Зиновій Гнатович (1914-2003). Громадський та партійний діяч, педагог, мемуарист

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Дитятки на Київщині в родині багатих селян з козацького роду Дорошенків. Батько - Гнат Дорошенко, мати - Софія Піщанська. Навчався у Ленінградському артилерійському училищі з 1938 року. Брав участь у Радянсько-фінській війні. З 1941 року брав участь у воєнних діях Другої світової війни. Обороняв Саратов. Війну завершив в Угорщині. Після війни був направлений у місто Дрогобич, на заході України, де вів активну боротьбу з прихильниками незалежності України та підпільними угрупуваннями. У мемуарах згадується момент знайомства з Леонідом Брежнєвим під час керування останнім Західноукраїнським військовим округом. Після війни закінчив Дрогобицький педагогічний інститут та займав посади директора у декількох школах області (пізніше району). До 1990 року вчителював.

Джерела[ред. | ред. код]