Закон про конкуренцію Європейської спільноти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Закон про конкуренцію Європейської спільноти — закон, що діє на території ЄС. Має певну схожість з законодавством про вільну конкуренцію, який діє на території США.

Закон регулює 4 основних напрями:

  • Картелі, синдикати та інші бізнес-об'єднання, що впливають на економіку ЄС (або, з 1994 року, Європейську економічну зону);
  • Монополії, та механізм боротьби зі зловживаннями монополістів. Законодавство ЄС вважає монополістом учасника ринку, якому належить не менше 38% ринку. В порівнянні, у США ця частка становить 60%;
  • Злиття, поглинання та спільні підприємства за участю держав, які контролюють певну кількість обороту в ЄС/ЄЕЗ.[1]
  • Державна допомога, контроль прямої та непрямої допомоги, наданої державою-членом ЄС компанії.

Останій пункт є унікальним для європейського законодавства. Оскільки ЄС складається з незалежних держав, політка у сфері конкуренції та створення єдиного європейського ринку була неефективною, поскільки держави-члени мали можливість самостійно здійснювати фінансову допомогу підприємтсвам. Основним виконавчим органом влади, на які покладенні функції з виконання закону про конкуренцію Європейської спільноти є Європейська комісія та його структурний підрозділ — Генеральний директорат з конкуренції, хоча державна допомога в деяких секторах, таких як транспорт, регулюється іншими Генеральними директоратами.

Джерела[ред.ред. код]