Квінсленд Кертіс ЗПГ
Квінсленд Кертіс ЗПГ — завод із зрідження природного газу у штаті Квінсленд на північно-східному узбережжі Австралії. Розташований у 475 км на північ від Брисбену, на острові Кертіс, який витягнувся на 80 км уздовж материка та відділений від нього вузькою затокою. В середині 2010-х тут спорудили одразу три подібні заводи — окрім зазначеного, також Австралія Пасіфік ЗПГ та Гладстоун ЗПГ.
Завод складається із двох виробничих ліній загальною потужністю 8,5 млн.т ЗПГ (11,9 млрд.м3). Перша з них почала роботу наприкінці 2014 року, випередивши на кілька місяців введення в роботу двох інших заводів острова Кертіс. Друга лінія запрацювала у 2015 році[1]. Анонсована можливість розширення потужності до 12 млн.т шляхом спорудження третьої виробничої лінії[2].
Для зберігання продукції призначені два резервуари об'ємом по 140000 м3[3]. Газові танкери, завантажені у причалу Квінсленд Кертіс ЗПГ, далі слідують через гавань порту Гладстоун та виходять в океан скрізь прохід у Великому бар'єрному рифі[2].
Як і у всіх заводів острова Кертіс, важливою особливістю проекту є використання як сировин метану вугільних пластів басейнів Сурат та Боуен. На середину 2010-х років запаси проекту Квінсленд Кертіс ЗПГ оцінюються у 260 млрд.м3, додаткові ресурси — у 370 млрд.м3[4].
Очікується, що протягом існування проекту буде потрібно пробурити біля 6000 свердловин, третина з яких споруджена до моменту запуску заводу. Транспортування газу до узбережжя провадиться через трубопровід довжиною 340 км та діаметром 1050 мм, розрахований на робочий тиск 10,2 МПа. На завершальному етапі газопровід пропущений через тунель, споруджений під дном затоки між материком та островом. Всього ж довжина газопровідної системи проекту сягає 540 км[2].
Основним власником Квінсленд Кертіс ЗПГ є група BG, яка має різну, проте превалюючу частку у різних його складових: 73,75 % у видобутку сировини, 50 % у першій технологічній лінії та 97,5 % у другій. При цьому тубопровід, споруджений коштами учасників проекту, призначено для продажу третій особі[4].
Значну частку проекту придбала китайська CNOOC, що є також важливим покупцем виробленої ним продукції.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BG starts commercial ops from QCLNG Train 2. LNG World News (амер.). Архів оригіналу за 4 Березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ а б в Queensland Curtis LNG. Hydrocarbons Technology. Архів оригіналу за 4 Березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ msowden. All three LNG sites have tanks ready to go. Gladstone Observer (англ.). Архів оригіналу за 3 Березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
- ↑ а б BG Group - QCLNG Fact Sheet (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016.