Конвенція Кампали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конвенція у Кампалі 2009 року (формальна назва, Конвенція про захист та сприяння внутрішньо переміщеним особам в Африці Африканського союзу) — багатосторонній договір Африканського союзу, що стосується внутрішньо переміщених осіб, як результату збройних конфліктів, стихійних лих та великомасштабнхи проектів розвитку в Африці.

Конвенція була прийната у жовтні 2009 року. Станом на 2016 рік документ був підписаний 40 і був ратифікований 25 з 54 держав-членів Африканського Союзу. Конвенція набрала чинності 6 грудня 2012 року, через 30 днів після її ратифікації п'ятнадцятою державою.[1][2]

Стаття 5 (4) конкретно встановлює державну відповідальність за захист та підтримку внутрішньо переміщених осіб, переселення яких є наслідком "природних або техногенних катастроф, включаючи зміни клімату".

Дивись також[ред. | ред. код]

Внутрішньо переміщені особи

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ICRC welcomes entry into force of Kampala Convention for displaced persons (Пресреліз). International Committee of the Red Cross. 5 грудня 2012. Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 6 грудня 2012.
  2. OAU/AU Treaties, Conventions, Protocols & Charters. African Union. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 6 грудня 2012.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]