Користувач:Аліна Назарова/Буковинське око

в рамках конкурсу «Пам'ятки природи у Вікіпедії». Від розміру та якості цієї статті станом на 31 травня 2015 року залежатиме остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив. Стаття оцінюватиметься в номінації «Найкращий внесок із написання статей про пам'ятки природи України до Вікіпедії».

Буковинське око (офіційна назва-Гірське око; зустрічаються назви "Карпатське око" та "Чорне око")-озеро, розташоване в Буковинських Карпатах, на схилі гори Дворилець. Входить до складу Національного природного парку "Черемоський". Є гідрологічним заказником місцевого значення. Знаходиться неподалік злиття гірських річок Яловичори і Білого Черемошу, в кілометрі на схід від центру села Нижній Ялівець, Путильського району Чернівецької області. Розташоване на висоті 1028 метрів над рівнем моря, озеро й справді нагадує велике око. Висота його розташування та зелена стіна ялиць та смерек довкола, роблять його своєрідною копією знаменитого карпатського високогірного озера Синевир, яке поступається йому хіба що за площею. Проте головною відмінністю його від Синевиру є недоторканісь Буковинського ока, його первозданна краса. Єдині сліди цивілізації, які ви тут помітите: це човен, декілька альтанок і невеличкий дерев`яний будиночок-колибу, яка колись слугувала притулком для лісорубів. Навіть сьогодні в колибі можна перепочити, переночувати, розвести багаття. Точні координати озера: 47 градусів 51 мінута 17 секунд пн. широти і 25 градусів 1 мінута 22 секунди сх. довготи. Ширина озера - 70 метрів. Довжина - 100 метрів. Площа сягає 0,8 га. Приблизна глибина озера - від 7 до 9 метрів, проте точно цю цифру виміряти неможливо, так як на дні озера лежить багато дерев. Природа виникнення озера на сьогодні невідома, проте є гіпотеза, що воно утворилося в результаті зсуву глинистих порід, який перегородив русло притоки річки Яловичори (басейн Білого Черемошу). При витоці озера збудовано бетонну дамбу, яка сприяє захисту водойми від обміління та заболочування. Утворене близько 300 тис. років тому, Буковинське око оповите таємничостю та певною містикою. Можливо, таку ауру йому створюють вічнозелені ялини та смереки, які ніби милуються своєю красою у водяному дзеркалі. Довкола цієї водойми створено зелену зону площею 23,5 га. Тут проводяться лише санітарно-оздоровчі заходи, а суцільні рубки повністю заборонено. Є заповідним об’єктом з 1984 р., загальна площа якого 2,5 га. В заповідному лісі водяться різноманітні лісові птахи, лисиці, куниці, олені, кабани, косулі. У воді озера живуть коропи, деякі з них досягають метра. Вода в Гірському оці завжди чиста, холодна. Взимку залишаються не замерзлими окремі краї від берега озера, куди впадають теплі потічки – теплиці. Існує повір`я про те, що той, хто омиється з ніг до голови водою з Буковинського ока, матиме успіх у справах і щастя в житті. Не менш цікавою є легенда про походження озера: Ішов Господь Ісус Христос під горою Дворилець, де у ті далекі часи була стая ( загін на полонині, де влітку утримують овець). Прибравши подоби простого мандрівника, попросив він у вівчарів поїсти вурди і сиру. Але вівчарі виявилися скупими і прогнали його геть від стаї. Тоді піднявся Господь на гору Дворилець, оглянувся на стаю і махнув рукою. В цю ж мить провалилася земля і на місці стаї з`явилося озеро, яке навік заховало під товщею води вівчарів та їх отару. Через свою бентежну красу, Буковинське око є досить популярним об`єктом туризму. Незважаючи на відсутність доріг та транспортного сполучення, перебуваючи в Карпатах, ніхто не зможе відмовитись від поїздки до лісового озера, так як місцеві краєвиди дійсно заворожують. Джерела http://visitcv.com.ua/places/101/211/ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%9E%D0%BA%D0%BE