Користувач:Kammerer55/Чернетка/ВП:Карти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корисні посилання

[ред. | ред. код]

Оригінальне дослідження (ОД) — це дослідження, ціллю якого є утворення нового знання на відміну від презентації вже існуючого знання у новій формі. Статті у Вікіпедії лише презентують вже існуюче знання, яке можна підтвердити за допомогою надійних джерел, водночас додавання нового чи непідтверджуваного знання не допускається.

Іноді буває важко визначити, що є новим знанням, а що є лише новою формою вже існуючого знання. Межа між цими двома концепціями для цілей Вікіпедії визначається спільнотою за допомогою принципів Перевірності та Нейтральної точки зору.

Приклади не ОД (з англійської вікіпедії):

  • викладення матеріалу своїми словами (перефразування);
  • компіляція повʼязаних фактів чи інформації з незалежних джерел (без додавання власної точки зору, вигадування нових фактів або додавання неопублікованого висновку);
  • математичні обчислення, які можуть бути виконані людиною зі стандартною освітою;
  • переклад з іншої мови;
  • транскрибування голосу у текст з аудіо чи відео-джерела.

Також консенсусним є можливість використання матеріалу з географічних карт, як докладніше описане нижче.

Шкала ОД

[ред. | ред. код]
  • копівіо - презентація існуючого знання у точно такій же формі, яка вже була використана у джерелі, (межа визначається законами про авторські права)
  • допускаєтсья - презенація існуючого знання у новій формі,
  • ОД - презентація нового знання. (межа визначається спільнотою за допомогою принципів Перевірності та Нейтральної точки зору)

Використання картографічних джерел

[ред. | ред. код]

Використання картографічних джерел, як і будь-яких інших джерел, має відповідати трьом основним правилам щодо наповнення Вікіпедії: недопустимість оригінальних досліджень (ВП:ОД), перевірність (ВП:В) та дотримання нейтральної точки зору (ВП:НТЗ).

Недопустимість оригінальних досліджень тут означає не читати більше інформації з карти, ніж у ній міститься, наприклад:

  • не робити нетривіальні обчислення,
  • не намагатися вгадати назву обʼєкта, якщо вона нечітко видна на карті,
  • не ототожнювати два обʼєкти з різних карт?

Перевірність означає, що твердження узяті з карти мають містити посилання на карту, а сама карта має бути опублікованою поважною установою (наприклад, топографічні карти видані Генштабом СРСР). Не допускається використання інформації з карт, які публікують інформацію без належної перевірки (наприклад, OpenStreetMap), або у яких система наповнення даними непублічна (наприклад, Google Maps).

Нейтральна точка зору означає, що якщо карти чи текстові джерела містять протирічну інформацію, то про це має бути явно сказано. Не потрібно намагатися обрати якийсь один із варіантів, за винятком коли є переважання одних джерел над іншими.

Наприклад, на одній карті річка А може бути позначеною як притока річки Б, а на іншій навпаки. Замість того, щоб вибрати один з варіантів, краще явно написати, що на карті 1 річка А позначена як притока річки Б, а на карті 2 річка Б позначена як притока річки А. (Може якийсь кращий приклад можна навести.)


Водночас використання карт має свої особливості, порівняно із використанням текстових джерел через те, що інформація переноситься з одного виду носія (графічного) до іншого (текстового).

Remember that people who have good spacial visualisation ability have no problem using maps, but people who have poor spacial visualisation ability may find it difficult to relate to maps. This is often the underlying reason for disputes as to what constitutes original research and what does not.

Проблемні моменти використання карт

[ред. | ред. код]

Карта може бути застарілою/неточною. (як і текстове джерело)

Намагання точно порахувати за картою довжину, похил, координати річки тощо, визначити її назву?

"Крім того, мапи потребують прочитання, інтерпретації. Як указала ініціаторка обговорення, карта - це «узагальнена просторова образно-знакова модель». Вона гірше для Вікіпедії за текстові джерела тим, що має неоднозначну інтерпретацію для неспеціалістів."

" мапа може бути додатковим джерелом для покращення статті, відповідно до якого можна описати напрямок, сусідство тощо, але не може бути джерелом для назви чи фізичних величин та не може підтверджувати значущість статті "

Пропозиція

[ред. | ред. код]

Використання інформації

[ред. | ред. код]
  • Будь-яка інформація з текстових довідників
  • Якісна (не кількісна) інформація з опублікованих карт, тільки якщо однозначно можна прочитати без складнощів:
    • Назва річки
    • Протікання річки через населений пункт
    • Яка річка в яку впадає, і де на більшій річці розташована точка впадіння (в якому населеному пункті, або між якими пунктами)
    • Інша текстова інформація
  • Не рекомендується робити самому обрахунки з карт, наприклад:
    • Будь-яких відстаней: довжини річки чи відстань між витіком та гирлом, перепад висоти
    • Координати витоку, гирла та маршруту
    • Висоту над рівнем моря можна узяти зі статей про населені пункти

Авторитетність карт:

  • публіковані: карти Шуберта та генштабу
  • неавторитетні: openstreetmap, схематичні - не можна брати жодної інформації
  • можна використовувати супутникові карти, але лише для підтвердження факту проходження/існування річки через населений пункт (не для визначення назви річки) і впадіння в іншу річку (якщо та річка вже ідентифікована за іншими джерелами)

Авторитетність довідників:

  • загальні каталоги річок
  • гідрологічні довідники
  • інформація з офіційних сайтів державних установ та місцевого самоврядування

Групування річкових записів?

[ред. | ред. код]

Два річкові записи відносяться до однієї річки, якщо:

  • точно відомо, що вони впадають в одну і ту саму річку (якщо наявна інформація з якого боку, то теж береться до уваги)
  • мають однакову назву (за винятком різниці у правописі), або проходять через одні й ті самі населені пункти і впадають у материнську річку в одному і тому самому місці, або мають притоки з однаковими назвами
    • ?для уникнення неоднозначності, усі існуючі на той момент населені пункти мають співпадати, інакше потрібно описувати лише ground truth

Можливі критерії значущості для окремої статті про річку

[ред. | ред. код]

спочатку потрібно згрупувати інформацію про річку за допомогою процедури групування з різних джерел, далі береться до уваги наступна інформація про річку

необхідні усі:

  • відомо, куди впадає річка і та річка вже відповідає критеріям значущості
  • річка має назву хоча б за одним джерелом
  • річка досі існує згідно останнього доступного авторитетного джерела
  • річка проходить хоча б через два населені пункти або має хоча б одну іменовану притоку
  • довжина не принципова

виняток допускається у випадку наявності істотного висвітлення (згідно загальних критеріїв значимості)

якщо не відповідає цим критеріям, то усю відому інформацію про річку можна додати до статей про батьківську річку та про населені пункти, через які вона протікає

Для покращення звʼязності, усі притоки зі статями мають бути перелічені у статті про основну річку