Лай Хуцангбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лай Хуцангбі
Зображення
Країна походження Kingdom of Manipurd
CMNS: Лай Хуцангбі у Вікісховищі

Лай Хуцангбі — демоніса (хінгчабі) з довгими руками у міфології та фольклорі Мейтей. Її історія з Античного Канглейпака (Стародавній Маніпур). Слово «Лай» означає «божество або божество», «Хут» означає «рука», а «Сангбі» або «Шанбі» означає «довгий» на маніпурі (Meitei).[1][2][3] Легенда говорить, що, коли вона йде, її довгі руки торкаються землі. Її пальці гострі, як шипи. У неї великий рот з довгим язиком. Її вигляд дуже лякає.[4]

Історія[ред. | ред. код]

Жили чоловік і жінка з маленькою дитиною на ім'я Шасі (або «Шачі», чи «Лейрік», чи «Наоча» в інших версіях) в окремому будинку в селі. Поруч був ліс, де жив Лай Хуцангбі.[4] Зазвичай вона крала та їла з села худобу та людських немовлят. Вона скористалася самотністю людей. Люди в селі боялися.

Лай Хуцангбі хотіла з'їсти дитину Шасі. Але батько Шасі, Шасіпа, був настільки хоробрим, що Лай Хуцангбі боялася його. Одного разу Шасіпа пішла з дому працювати кудись далеко. Його не було декілька днів. Лай Хуцангбі прийшла до їх дому вночі і запитала у матері Шасі, Шасіми, чи її чоловік вдома. Шасіма була розумна, тому збрехала і сказала, що її чоловік вдома. Лай Хуцангбі пішла. Але вона поверталася ввечері і знову і знову задавала те саме питання. Мати Шасі також відповіла так само, приховуючи справжній факт, що Шасіпи не було. Через деякий час батько Шасі повернувся додому, а мати Шасі розповіла йому, що сталося. Батько Шасі вирішив перемогти демонісу. Тієї ночі він чекав Лай Хуцангбі з загостреним мечем. Опівночі демоніса, як завжди, прийшла запитати у Шасіми, чи вдома її чоловік.[5] Цього разу мати Шасі відповіла, що він був далеко від дому. Не знаючи про хитрість, Лай Хуцангбі прорвала стіну будинку однією зі своїх могутніх рук, намагаючись знайти дитину. Батько Шасі, який чекав цієї нагоди, відрубав мечем руку.[6] Тоді демонеса болісно закричала:

Ayo Ema, I am dead!
Ayo yo Ema ayo yo
Leimadeng deng Ningjaobi
You a big liar
Ayo yo Ema ayoyo[6][7]

Лай Хуцангбі втекла з дому, тягнучи за собою решту довгу руку. Кров текла з її порізаної руки і впала на багато рослин, що росли на її шляху до лісу. Кажуть, що червоні плями на деяких рослинах — це її кров. Батько Шасі пішов за нею в ліс. Демонеса не змогла швидко бігти, бо отримала травму. Батько Шасі зловив її і наступив на іншу руку, що залишилася. Потім він відрубав і цю руку. Жителі села дякували Шасипі за відвагу. З цього дня Лай Хуцангбі, довгорука демонеса, більше ніколи не бачили.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Oinam, James (26 травня 2016). New Folktales of Manipur (англ.). Notion Press. ISBN 978-1-945400-70-4. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  2. Indian Literature (англ.). Sahitya Akademi. 1981. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  3. Singh, Moirangthem Kirti (1993). Folk Culture of Manipur (англ.). Manas Publications. ISBN 978-81-7049-063-0. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  4. а б B. Jayantakumar Sharma; Dr. Chirom Rajketan Singh (2014). Folktales of Manipur. с. 96.
  5. B. Jayantakumar Sharma; Dr. Chirom Rajketan Singh (2014). Folktales of Manipur. с. 97.
  6. а б B. Jayantakumar Sharma; Dr. Chirom Rajketan Singh (2014). Folktales of Manipur. с. 98.
  7. B. Jayantakumar Sharma; Dr. Chirom Rajketan Singh (2014). Folktales of Manipur. с. 99.

Інші веб-сайти[ред. | ред. код]