Лема Гронуолла—Беллмана
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лема Гронуолла—Беллмана — лема про інтегральні нерівності[1][2]
Зміст |
Формулювання [ред.]
Нехай
та
і
причому при
виконується нерівність

де
— додатна константа. В такому випадку при
маємо

Доведення [ред.]
Із нерівності (1) отримуємо

та

Оскільки
![\frac{d}{dt} \bigg[ c \, + \, \int_{t_0}^{t} f(t_1) \, u(t_1) \, dt_1 \bigg] = f(t)u(t),](http://upload.wikimedia.org/math/c/1/4/c14f2f92277302d82fa8864e2bca1dec.png)
то, інтегруючи нерівність (3) в межах від
до
, матимемо
![\ln \bigg[ c \, + \, \int_{t_0}^{t}\, f(t_1) \, u(t_1) \, dt_1\bigg] \, - \, \ln c \, \le \, \int_{t_0}^{t} \, f(t_1) \, u(t_1) \, dt_1.](http://upload.wikimedia.org/math/0/8/c/08c2af406e6d7fd180eaac9f1d9c7303.png)
Звідси, використовуючи нерівність (1), отримуємо

що й треба було довести.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Демидович Б. П. Лекции по математической теории устойчивости. М.: «Наука», 1967. (рос.)
