Обговорення:Батько наш — Бандера

@Perohanych:, а є якісь джерела (нд, про історію пісні), що не пов'язані з новинами? --Flavius (обговорення) 17:24, 18 жовтня 2021 (UTC)

я це питаю до того, що про цю пісню нічого невідомо взагалі. Тобто, восени 2019 року вона з'явилася на сайтах-пісенниках, і після цього на youtube у 2020 і 2021 у виконанні хорів та ансамблів, аж до цієї осені, коли про неї заговорили ЗМІ в контексті флешмобу. Жодної згадки до 2019 року, жодної згадки у таких книгах, як «Образ Степана Бандери в літературі і мистецтві» (1979), «Українські повстанські пісні 1940—2000-х років» (2003), «Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах» (2006). Жодного джерела бодай зі згадкою про цю пісню, окрім як новинних джерел цієї осені. Якось дивно, особливо через те, що в преамбулі зараз зазначено, що пісня повстанська і народна. Нд, щодо іншої пісні «Хай живе Бандера» - інформація є, історія теж. А тут ні. --Flavius (обговорення) 18:26, 18 жовтня 2021 (UTC)

Це надзвичайно помітний, відтак значущий об'єкт. На другий день після створення статті — 800 переглядів. Про неї пишуть українці, росіяни, поляки, обговорюють в телестудіях. --Perohanych (обговорення) 19:26, 18 жовтня 2021 (UTC)

@Perohanych: Але ж це новини пишуть. Окрім як назви і що то був флешмоб, і її заспівали - більше інформації жодної немає. Так, резонанс є. Я це не ставлю під сумнів. Але якщо забрати зі статті текст (який, до речі, частиною зовсім з іншої пісні, див. нижче), то у статті нічого не залишиться, окрім як поширення в медіа і резонансу. Що це за стаття, яку нічим не можна доповнювати, окрім як новинами, які з часом знову напишуть, що її десь заспівали? --Flavius (обговорення) 19:51, 18 жовтня 2021 (UTC)

Не знайшов цієї пісні у книзі: Літопис УПА. Том 25. Пісні УПА. 1996. --195.93.212.156 13:13, 19 жовтня 2021 (UTC)

Це цінна інформація. Не виключаю, що пісня з'явилася в 2010-х. --Perohanych (обговорення) 13:34, 19 жовтня 2021 (UTC)

Передивився ще і знайшов наступне.

На сторінці 184 (Літопис УПА. Том 25. Пісні УПА. 1996): № 255 «Ой там піді Львовом», № 259 «Ой там під Кийовом» (на мелодію «Ой там піді Львовом»). Але мелодія інша.

№ 255. Ой там піді Львовом

Ой там піді Львовом явір зелененький,

ой там лежить стрілець, стрілець молоденький.

Ой лежить він, лежить, терпить тяжкі муки —

без лівої ноги, без правої руки.

Без лівої ноги — чим ся підпирати?

Без правої руки — чим лист написати?

«Дівчино, дівчино, не стій наді мною —

візьми цю хустину, повтирай кров мою.

«Візьми цю хустину, що’сь ї вишивала,

щобись пам’ятала, що милого мала.

Щобись пам’ятала, що милого мала —

що на Закарпаттю його поховала.

Що на Закарпаттю його поховала —

високу могилу йому висипала.

Високу могилу йому висипала,

і на тій могилі напис написала.

І на тій могилі напис написала:

„Хай живе Бандера і його держава!“

Хай живе Бандера і його держава,

щоби Московщина нам синів віддала».

№ 259. Ой там під Кийовом (на мелодію «Ой там піді Львовом»)

Ой там під Кийовом явір зелененький…

а під тим явором, стрілець молоденький.

Ой лежить він, лежить, терпить тяжкі муки —

без лівої ноги, без правої руки.

Прийшла до нього сама мати його —

плаче і ридає, і жалує його.

«Я думала, сину, тебе оженити —

а ти пішов, сину, до війська служити.

«Я думала, сину, невісточку мати —

а ти пішов, сину, кровцю проливати».

Ой прийшла до нього сама мила його —

плаче і ридає, і жалує його.

«Миленький, миленький, де твоя рученька?

Чим ти м’я пригорнеш до свого серденька?»

«Мила моя, мила, мила дорогенька,

візьми цю хустину, повтирай личенько.

Візьми цю хустину, що’сь ї вишивала,

щобись пам’ятала, що милого мала».

Також тут:

• Ой там піді Львовом явір зелененький
• Ой там піді Львовом
• Ой, у лісі під дубом зеленим

Скоріш за все, це сучасна переробка цих пісень. Музика може бути оригінальною або з іншої пісні.

Із сюжету ТСН (коротка стаття, відео) зрозуміло, що перше зафіксоване виконання не пізніше 4 березня 2019 року. --195.93.212.156 22:10, 19 жовтня 2021 (UTC)

Проблеми з датуванням. Відео першого зафіксованого виконання святителем Свято-Троїцького Духовного Центру отцем Анатолієм Зінкевичем опубліковано 4 березня 2019 року, але отець Зінкевич помер 13 лютого 2019 року.

Джерело: Терещук, Галина. «Батько наш – Бандера» – звучить від Львова до Донеччини. Школярки зі Львова не очікували такої реакції. Радіо Свобода. Процитовано 21 жовтня 2021 року.

«А почули львівські авторки цю пісню у виконанні колективу випускників «Богослов’я» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича –​ «Пентархія». Вперше учасники ансамблю заспівали пісню «Батько наш – Бандера» у 2019 році у музеї провідника ОУН в селі Старий Угринів. А відеозапис з’явився у січні 2020 року. Весь час, коли в просторі викладали відео зі співом «Пентархії» цієї пісні, і в музеї, і за столом, і біля пам’ятника Степанові Бандері, піднімався рейвах у російських медіа».

«Учасник ансамблю «Пентархія», служитель Свято-Троїцького катедрального собору Православної церкви України в Івано-Франківську Олег Луцан розповів Радіо Свобода, що він разом із братами вперше почув повстанську пісню від настоятеля Свято-Троїцького духовного центру Данила Галицького ПЦУ в Тернополі вже покійного отця Анатолія Зінкевича.

„Цей варіант, який ми чуємо, найпопулярніший, компонований нами. Я вводив слова з уривку пісні, яку співав отець Анатолій, у пошук і мені видало такі куплети – «Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим, Там лежить повстанець тяженько ранений» і кінцевий – Ой, як мати сина свого поховала. На його могилі слова написала: Слава Україні! Всім героям слава!». Ці слова підійшли по тексту і під мелодію“».

Додатково:

• Ой у лісі, лісі, під дубом зеленим / Електронний архів українського фольклору
• Ой там під Хустом, під дубом зеленим / Електронний архів українського фольклору

Але мелодії інші. --195.93.212.156 14:55, 21 жовтня 2021 (UTC)

Ой під дубом, дубом
Дубом зелененьким
Лежить поранений
Козак молоденький
Ой лежить він лежить,
Терпить тяжкі муки,
Без лівої ноги,
Без правої руки...

Є джерело про те, що цю пісню презентував у січні 2020 до Дня соборності України вокальний ансамбль священнослужителів «Пентархія» у Старому Угринові у будинку, в якому народився провідник ОУН Степан Бандера.

Однак слова пісні були опубліковані на сайті Українські пісні раніше, у 2019.

Є й оглядові статті, щоправда, не так про пісню, як про флешмоб довкола неї. --Perohanych (обговорення) 20:07, 18 жовтня 2021 (UTC)

Не певен чи достатньо цього. --Flavius (обговорення) 20:40, 18 жовтня 2021 (UTC)

Якби не був певен, не створював би статті --Perohanych (обговорення) 20:43, 18 жовтня 2021 (UTC)