Обговорення:Косівська мальована кераміка

@Dgho: стаття Гуцульська кераміка хіба описує не те саме?

Думаю, що ні, т.як до гуцульської, окрім косівської, входять пістинська, покутська, може ще якась. "Становлення гуцульської кераміки відбувалося у XV ст. і продовжує свій розвиток донині. Найвідомішою стала косівська кераміка…"--Dgho (обговорення) 11:32, 14 грудня 2019 (UTC)

Згадав про цю статтю та обговорення аж за два роки, в контексті прийняття Орьнеку до списку. В принципі думаю ви праві, проте все одно якесь почуття "дублювання": в тій статті здебільшого все про ту ж косівську пишуть і я не зміг знайти згадок про пістинську чи кутянську кераміку, в інтернеті про ці кераміки теж дуже мало що. Щодо цієї статті то з того часу в інтернеті побільшало джерел щодо цієї кераміки, тож думаю її ще можна досить так доповнити. Голі посилання, якщо ви не проти, проcitewebлю. --MiskoGe (обговорення) 20:21, 17 грудня 2021 (UTC)

А, і до речі, з цієї статті і зі статей окремих майстрів з Пістиня можна зробити висновок, що пістинська це частина косівської, а покутська - це її польська назва. Окремо від косівської була лише коломийська, яка згадується з 17 століття. --MiskoGe (обговорення) 15:31, 3 січня 2022 (UTC)

Ще про польські джерела

Не впевнений до кінця, втім вважаю, що дані польські джерела можуть допомогти в покращенні статті.

[1] [2] [3]

Дякую. --MiskoGe (обговорення) 20:18, 4 вересня 2023 (UTC)

це теж, зокрема тут згадується що найстаріша праця в цьому стилі належить Матеушу Ковальському і датовані 1811 роком.

Дякую, MiskoGe, використав. Останнє джерело - чи не могли б Ви допомогти з перекладом?--Dgho (обговорення) 18:42, 9 вересня 2023 (UTC)

вибачте, що не помітив одразу. в статті здебільшого висвітлюється теза про те, що техніка сграфіто і поливаної кераміки прийшла до нас із Польщі з регіону приблизно над Вислою та Бугом (така ж у них точка зору і щодо інших подібних керамік, але на жаль, я знайшов був буквально одне джерело польське, яке їх досліджує; навіть ту ж сокальську кераміку поляки здебільшого ігнорують) та наводять імена ранніх польських майстрів та родів майстрів цього періоду, які в Україні лишилися певною мірою невідомими. Також наводять як полонізувалося прізвище Бахматюка протягом часу від народження до смерти (аналогічно до "Суперечливих питань..."). З іншого боку доволі тенденційно продовжують називати кераміку покутською, ігноруючи існування димленої та фляндрованої кераміки з "рівнинного" Покуття. Також серед корисного в статті згадано прізвища деяких сучасних майстрів (Троць, Гривінські), себто +1 АД якщо хтось має намір написати про них статтю. Словом, стаття презентує польський погляд на проблематику та певною мірою висловлює радість від прийняття в ЮНЕСКО та жаль, що мало поляків про неї знають (власне, НМД мало поляків взагалі цікавляться кермаікою). --MiskoGe (обговорення) 09:14, 28 вересня 2023 (UTC)

Це їм мінус, звичайно. --Dgho (обговорення) 16:18, 28 вересня 2023 (UTC)