Обговорення:Мовлення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік 2010 2011
Переглядів 71874 104667

Вибачте, стаття пуста![ред. код]

Значна частина думок у статті не витримує критики:

  • У межах такого терміна «мовлення» досліджуються: а) фізіологічні основи мовлення, мовленнєвої діяльності; та ін.

Не можна розкривати термін через той самий термін!

  • 7. Мовлення завжди можна оцінити (правдиве, лицемірне, художнє тощо), мову – ні.

Хіба немає художньої мови?

  • а) мовлення як діяльність, мовлення як процес; б) мовлення як продукт мовленнєвої діяльності;

Мастило мастильне )))

  • мовлення діалектне, ритмічне мовлення, мовлення наукове, пряме й непряме мовлення

Овва! А як бути з діалектною мовою, науковою мовою, прямою й непрямою мовою (пригадуєте шкільний курс?)? Чи, може, "мова" і "мовлення" то синоніми? Але синонімів у термінології БУТИ НЕ МОЖЕ!!!

  • Алалія (грец. α — без і λαλια — розмова) — відсутність або обмеженість мови у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянок головного мозку.

А до чого тут "мова", якщо стаття про "мовлення"?

  • Мова має рівневу структуру (фонетичний, лексичний, морфемний, морфологічний, синтаксичний та ін. рівні), а також певну кількість звуків, морфем, відмінків тощо. Мовлення ж - лінійне, воно розгортається у часі і просторі. Кількість речень і текстів може бути необмежена.

Нічого собі! А куди поділася стилістика з переліку рівнів мови? (Тепер нарешті я розумію, чому кажуть "стилі мовлення", а не так, як правильно, - "стилі мови"!) Чи, може, стилістика не мовний рівень, а мовленнєвий? Якщо так, то науці прийшов гаплик!

  • Спілкування, контакт між людьми, обмін думками і почуттями, інформацією здійснюється не тільки через мовлення, але й за допомогою немовних знаків, які вивчає семіотика (міміка, жести, дотик).

Пардон-пардон-пардон... Які ще немовні знаки? Може, автор хотів сказати немовленнєві? Інакше де логіка? Скажу по правді, тут, як кажуть росіяни, "собака порилась" ))). Справа в тому, що у нас за радянських часів калькували з рос. мови слов "речь", яке стало "мовленням". І пішло-поїхало воно гулять і дотепер (як бачимо, залізло й у "Вікіпедію"). Насправді ж, "мовлення", по суті, є два: 1) говоріння та 2) транслювання (наприклад, радіомовлення). От і все! До речі, коли дійшов до літератури, то у списку побачив "солідне" українське видання пана Загнітка та много-много классіков общєпанятнава язика (гдє пєрєвєлі "речь" на "мовлення"). Як ніби в нашій лінгвістиці немає праць із цієї проблематики. Прикро (((

Соррі, стаття пуста!

На жаль, тут представлені застарілі думки та уявлення відносно породження мовлення та диференціації мовленнєвих одиниць за їх відношенню до усною або письмової форми мовлення.Змішуються одиниці усного і письмового мовлення. З повагою, Ваш читач.

Шановний критик тут написав, що "синонімів у термінології БУТИ НЕ МОЖЕ". Це дивує. Лингвистическая терминология просто изобилует синонимами - как структурно одинокомпонентными, так и составными. Поэтому позвольте с утверждением не согласиться.

Кроме того, статья не должна быть "полной". Главное назначение любой публикации не в том, чтобы дать исчерпывающие знания, которые следует запомнить на всю оставшуюся жизнь (ведь важно не то, сколько ты запомнил и можешь воспроизвести: магнитофон воспроизведёт больше, а то, как ты используешь свои знания). Главное в публикации - она должна стимулировать личное мышление читателя, длавать толчок его творческой деятельности. С чужим умом далеко не уйдёшь - споткнёшься на первом же повороте (с самооправданием, дескать, я о таком не читал). Попереднього не читав, помітив це: ▐Мовленнєвий салат — форма розірваного мовлення, при якому вимовляння складаються із окремих слів, не пов'язаних між собою за змістом.▐ Таке називають якоюсь психічною хворобою але ніяк не салатом...

гупагв87е[ред. код]

opesvhf li