Обговорення:Рівень Фермі

Ця стаття є частиною Проєкту:Фізика (рівень: 1, важливість: середня)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані фізики. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
I (повна)	Ця стаття за шкалою оцінок статей Проєкту:Фізика має рівень «майже повна стаття».
Середня	Важливість цієї статті для проєкту Фізика: «середня»
	Чим допомогти:

1) Ця стаття, по простоті душевній автора з'явилася першою... Звичайно, поняття "рівня Фермі" є значно вужче за концепцію "енергії Фермі", і всеж... Цю статтю слід зберегти, оскільки до "рівнів Фермі" звикли в "фізиці напівпровідникових приладів", що є частковий випадок загальної концепції. Інша справа посилання на інші статті Вікіпедії, котрі НЕ розрізняють категорій "енергії" та "рівня".

2) Більше того, в рамках підходу "рівнів Фермі" природним чином виникає поняття "квазірівнів Фермі", чого НЕ скажеш про "квазіенергії"... А відомо, що для квазірівнів навіть сьогодні відсутнє мікроскопічне обгрунтування. Проте ми живемо в "інформаційну епоху", локомотивом якої є напівпровідникові прилади, основною концепцією роботи котрих і є "квазірівні Фермі".

Подібна ситуація НЕ нова в історії людства. Наприклад, "паровий двигун" був винайдений в Римі. Проте у можновладців хватило здорового глузду НЕ скористатися даним винаходом. Повторне винайдення парового двигуна було на зорі ери капіталізму... і майже 200 років паровий двигун працював на "шару", без розуміння фізичних принципів, що лежать в основі його роботи. Звичайно, базувати розвиток технологій на НЕвідомих принципах є дуже ризикована справа...

Не заплутуйте, будь-ласка, читача. Розподіли Фермі-Дірака і Бозе-Ейнштейна визначаються в статистичній фізиці. Вони мають однаковий параметр - хімічний потенціал. Тільки в твердому тілі існує свій жаргон - хімічний потенціал для електронів називають рівнем Фермі. Не варто цей жаргон пропагувати. Дядько Ігор 13:20, 10 вересня 2008 (UTC)

Це НЕ я заплутую, а Калашніков з Бонч- Бруєвичем (і Зі також), а вони найкращі ... Буде час, пошарю по другим джерелам стосовно цього моменту. Помилка тут НЕ велика, оскільки при малих температурах (менше фермієвської) хімічний потенціал співпадає з фермієвським. Більше того, я і наполягав лишити дану статтю в розділі "фізика твердого тіла", де цей сленг є поширений.

Калашніков з Бонч- Бруєвичем пишуть "електрохімічний потенціал (рівень Фермі)". Щойно глянув у книжку. Зауваження про малу зміну справедливе лише для металів. Для напівпровідників електрохімічний потенціал міняється добряче. Помилка невелика, бо ми знаємо, що так всі говорять, але строго кажучи - це сленг. Дядько Ігор

Калашніков з Бонч_ Бруєвичем все- таки фізики по напівпровідниках, а Зі - вже чистий спеціаліст по напівпровідниковим приладам. Так от, з точки зору напівпровідникових приладів це НЕ суттєво (хоча буде час, то зверну увагу). Що стосується температури... Наприклад, кімнатна температура - це близько 0,025В, а типове значення потенціалу Фермі в кремнії - 0,25В. Так, що маємо запас в 10 разів мінімум! І тому рівень Фермі практично співпадає з хімічним потенціалом.

Що стосується витоків "підміни"... Очевидно, що основним фактором було вживання терміну "рівень Фермі" - Шоклі (НЕ має значення чи помилився він на перших порах, чи ні. Важливо те, що він НЕ відмовився від його вживання потім!). НЕ менш очевидно і те, що це була своєрідна форма "лояльності до короля", при чому НЕ стільки до Шоклі, скільки до нової галузі науки - "фізики напівпровідникових приладів", яка до сих пір лишається більше феноменологічною наукою.