Обговорення:Сажень

Сяг це одиниця об'єму!--ЮеАртеміс (обговорення) 12:24, 14 травня 2018 (UTC)

СЯГ, а, чол., діал.

1. Сажень (у 3 знач.). — Бачиш оту гору? Сеї ночі маєш увесь ліс зрубити [зрубати] й дерево скласти в сяги (Три золоті слова, 1968, 72); Він зупинився в брамі і, вишукавши собі зовсім темне місце між парканом і сягом дров, що стояв на подвір'ю [подвір'ї], заховався і почав ждати (Іван Франко, VII, 1951, 412).
2. Сягання. Минув і рік моєї крилатої молодості, з якою добре мені, яка сягом своїх крил рада б обняти все... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 371).

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 909.

СА́ЖЕНЬ, жня, чол., заст.

1. Давня східнослов'янська лінійна міра, яка вживалася до запровадження метричної системи мір; з XVIII ст. дорівнювала 3 аршинам, або 2,134 м. — Он Грицько розказує. Що я, каже, її [гадюку] кинув від себе сажнів за три, а вона тобі в одну мить опинилася коло берега (Панас Мирний, I, 1954, 245); — А що, пак, річка тут глибока? — Найглибше під містком, сажнів у два води, — Сказав Гордій, — а далі хоч бреди (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 79); Шевченкова гора піднімається вгору на сажнів тридцять п'ять або сорок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 385); Поле тверде підіймається помалу вгору, через п'ятсот сажнів бугор, над бугром червоне сонце (Юрій Яновський, I, 1958, 126).

   Косовий сажень — міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиком середнього пальця витягнутої угору і вбік правої руки і носком відставленої убік лівої ноги чи навпаки. Щоб під ним і над ним земля горіла на косовий сажень! (Номис, 1864, № 3795); — Еге, чого ж то вже спочивати? — здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом.. Добре йому було так казати, як він — мало не в косовий сажень — здоровий чоловік (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 44); Маховий сажень — міра довжини, що дорівнює відстані між кінчиками середніх пальців розкинутих рук; Погонний сажень — лінійна міра, що дорівнює одному сажневі.

   • [З] сажень [косовий (добрий)] у плечах — з широкими плечима, широкоплечий. І веселі молодиці — Із грайливістю в очах! І дядьки — червонолиці, З добрий сажень у плечах! Гарні всі! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 278); У (з) сажень зросту (росту) — дуже високий. У сажень росту, в півсажня у плечах, як миша кинувся [корчмар] до бочки, уточив горілки і поставив коло Якова (Панас Мирний, I, 1954, 276).
2. Ця лінійна одиниця, вживана для виміру площі. Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не одгороджені од вулиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Споконвіку було відомо — внеси гною по пуду на сажень, і врожай забезпечено навіть на поганій землі (Хлібороб України, 10, 1963, 14); Квадратний сажень.
3. Кількість (об'єм) чого-небудь, що дорівнює цій одиниці (кубічній). — Оце привезуть до сахарні десять сажнів дров, а ти лічи та й записуй (Нечуй-Левицький, III, 1956, 320); Втікачі були серед набитого дрібного й великого каміння. Деяке було поскладане сажнями, деяке згорнене просто купами (Борис Грінченко, II, 1963, 296).
4. Спеціально виготовлена мірка, що відповідає цій лінійній одиниці і використовується для різних вимірів. З лопатами, дерев'яним сажнем.. вийшли на греблю яривчани (Микола Куліш, П'єси, 1960, 104); Він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14); [Малоштан:] Дайте мені сажень, я зміряю глибину (Іван Микитенко, I, 1957, 86).
5. тільки мн., спорт. Спосіб плавання на грудях, під час якого плавець по черзі викидає над водою то одну, то другу випростану руку. Сам Ігнат був ще молодий козак.., скакати через куполове огнище або перемахати сажнями Дніпро — ото були його забавки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 271); Пливти сажнями.

— Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 15.