Обговорення:Чернігівський планетарій
|
Ця стаття — колишній кандидат на вилучення, що була залишена.
Пояснення причин і відповідне обговорення ви можете знайти на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/4 лютого 2024. Повторне виставлення статті на вилучення без ґрунтовних підстав для перегляду попереднього рішення може вважатися порушенням ВП:НДА. |
Джерела з висвітленням: наявні чи відсутні?[ред. код]
Проглянемо джерела на які посилається стаття, аби виявити з них ті, які містять достатнє для доведення значимості висвітлення.
1) Кафедра фізики та астрономії — «В головному навчальному корпусі були обладнані навчальні лабораторії з усіх розділів курсу загальної фізики, з фізики напівпровідників і фізики рідких кристалів, з астрофізики із астрономічною обсерваторією та планетарієм», згадка.
2) Ломос, Ірина 2007 Богдан Тетяна (за материалами щотижневика "Місто") — публіцистична стаття. Якщо прибирати художні слова, то сухими фактами лишається: Тетяна Богдан доклала зусиль щодо модернізації планетарію, до цього він був у гіршому стані, придбали апарат за 30 тис грн.
3) Астрономічний науково-дослідний центр — «Освітня частина нашої роботи полягає в проведенні астрономічних семінарів та науково-популярних лекцій, підготовці та участі студентів в олімпіадах з астрономії, проведенні наукових конференцій та конкурсів шкільних робіт з астрономії, організіції екскурсій до планетарію та обсерваторії», згадка.
4) Попри кризу, Чернігівський державний педагогічний університет відкриває нові спеціальності — «Я вважаю, що це унікальний центр. Він - один з кращих в Україні, має діючий телескоп і планетарій, залучає школярів до вивчення астрономії. Очолює його провідний не тільки в нашій країні, а й у світі астроном, доктор фізико-математичних наук, професор Іван Коваль», інтерв'ю, згадка.
5) Згаслі міжпланетні амбіції: в чернігівському виші планетарій використовують як музей — «На кафедрі фізико-математичного факультету університету нам відповіли, що талановиті педагоги, які створювали планетарій і використовували його в науковій роботі, вже не працюють. Зокрема, йдеться про відомого не тільки в Україні, а й у світі астронома, доктора фізико-математичних наук, професора Івана Коваля. ... Нині чернігівський планетарій здебільшого використовують як своєрідний музей, куди водять на екскурсії школярів» — підтверджується факт деякого занепаду, тепер: здебільшого музей, екскурсії для школярів, раніше: видатні педагоги, наукова робота.
6) Чернігову – модернізований планетарій — проект-пропозиція виділити в бюджеті міста гроші на реконструкцію. «Допуск до голосування: Ні».
7) Планетарій ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка запрошує всіх бажаючих на екскурсії! — «Вартість проведення лекцій з питань науки і техніки у планетарії - 200 гривень», оголошення.
Отже, майже половина джерел (3 з 7, перше, третє, сьоме) посилаються на сайт самого університету, не містять детального висвітлення історії створення планетарію, лише згадки. Інші джерела (2, 4, 5, 6) так само, підтверджують лише окремі факти, не висвітлюють історію в цілому. В джерелах не зазначається навіть дати створення планетарію. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 19:23, 11 лютого 2024 (UTC)
Збираємо ще джерела: