Обговорення користувача:Shao/Вікіпедія Проект Оцифровка Української Радянської (04.03.2007—14.04.2007)
- Повний архів: Обговорення користувача:Shao/АвтоАрхів
- Обговорення: Обговорення користувача:Shao
Шановний колего!
Місяць тому Ви писали про доцільність "Залиття Червоної Книги України":
"Шановні, а що нам ті росіяни? Ми для кого пишемо — для себе, чи для них? Залиття Червоної Книги України особисто я вважаю необхідним; що ж до "неякісного" враження через малу кількість редагувань — в Червоній Книзі статті зроблені фахівцями на підставі довгострокових досліджень. Тож ці статті є вельми якісними за визначенням. І друге: чи вірно я зрозумів, що Червона Книга, з огляду на вищенаведене, не буде залита ніколи? Тому що я не бачу жодного проміжку часу, коли росіяни не напишуть про нас в "приколах". --Shao 19:30, 4 березня 2007 (UTC)"
Хто і коли може цим зайнятися? Ви?
Що ж до оглядки на росіян чи ще кого — абсолютно поділяю Вашу думку. Не можна НІ НА КОГО ЗВАЖАТИ! Треба просто діяти ефективно.
З повагою
В.С.Білецький
Шановний пане Білецький,
Думаю, що я б сам (або з деякою невеликою допомогою інших дописувачів) впорався з викладенням Червоної книги України до Вікіпедії. Таксономічні картки, контроль існування статей по окремим видам, доповнення та об'єднання статей — це справа величенька, але суто технічна. Але тут є досить немаленькі проблеми іншого гатунку.
Насамперед те, що з трьох веб-адрес її електронної версії (вказані у статті про українську Червону книгу, див. посилання) зараз відкривається лише одна — на сайті нашого Мінекології. Як Ви, думаю, розумієте, домогтись від них офіційного дозволу на публікацію матеріалів у Вікі практично неможливо. Зрозуміло, я пошлю (мабуть, сьогодні) листа на вказану на сторінці застереження електронну адресу; але очікування відносно його ефекту в мене є вкрай песимістичними. З іншого боку, текст, прописаний в "застереженні", є досить двозначним. І при деякому прочитанні здається, що некомерційне використання згаданих матеріалів, при умові вказівки авторів та посилання на джерело, є дозволеним. Зрозуміло, що при викладанні у Вікіпедії ми такі посилання можемо легко додати.
Тож я хотів би звернутись до Вас із наступними запитаннями:
1. Чи не здається Вам, що, в разі відсутності будь-якої відповіді, ми можемо викладати матеріали з ЧКУ до української Вікі з посиланнями на авторів та джерело?
2. Чи не могли б Ви, якщо є час та можливість, подзвонити по двох вказаних у "застереженні" номерах телефонів із запитанням щодо викладення ЧКУ в українській Вікіпедії?
3. Як третій варіант: як ви думаєте, може, варто було б скласти великого листа з підписами дописувачів укр. Вікі, і направити до Мінекології як результат "громадської ініциативи"? Якщо це, на вашу думку, допоможе — чи не буде у Вас якихось порад щодо оформлення такого листа?
З пов. --Shao 15:47, 14 квітня 2007 (UTC)
Шановний Shao!
По п. 1. Є кращий віхід: Взяти "Червону книгу України" за основу, поряд покласти 1-2 видань-аналогів. І творити компіляцію, яка не є ЖОДНИМ з цих творів, а НОВИМ ПРОДУКТОМ. Це — чи не найкращий і УНІВЕРСАЛЬНИЙ (прийнятний у будь якій галузі, застосовний до будь-якого видання) СПОСІБ ОБІЙТИ ЗАБОРОНИ. Зрозуміло, що це — дещо ТВОРЧИЙ СПОСІБ (в розумінні фахового поєднання текстів).
По п. 2. Я можу потелефонувати за цими телефонами. Але тут є такі застереження: 1. Люди, як правило, некомпетентні щодо ВІКІПЕДІЇ. 2. Будь-яке прохання надати інформацію (дозволити нею коистатися) наштовхується на погане прикрите контрзапитання типу "а що я(ми) з цього будемо мати?". На яке, як Ви розумієте важко відповісти. 3. Всі результативні телефонні дзвінки робляться сьогодні виключно ексклюзивно. Цей "ексклюзив" готується і обставляється знайомствами, що потребує часу і зусиль (тут я, як бачите, не можу обійтися без "дядька Езопа").
Тобто цей шлях — не всіяний трояндами, хоча і можливий.
По п. 3. Він схожий з п. 2. І теж можливий, але довгий і у часовому вимірі неефективний.
Прошу дуже подумати і проаналізувати мій "модернізовано-компілятивний" перший варіант. Як Вам він видається — в часі, практичному виконанні (чи є у Вас, зокрема, якісь "аналоги" Червоної книги України?).
З повагою
В.С.Білецький
- Ну що ж, я приблизно так собі становище і уявляв. Що ж, по пунктах:
- 1. Нажаль, в мене видань-аналогів щодо ЧКУ немає: по-перше, я, хоч за фахом і біолог, але не ботанік і не зоолог, та й працюю у Великобританії. Але, безумовно, по частині більш-менш відомих видів, на кшталт зайця-біляка або комишового кота, таку додаткову літературу знайти неважко; втім, саме щодо них я збирався використовувати ЧКУ лише як додаткове джерело інформації. Тим не менше, лишається певна кількість видів (скажімо, медуза меризія азовська), щодо яких ніякої додаткової літератури знайти практично не можливо. А в частині зображень та карт розповсюдження в Україні — поза межами ЧКУ неможливо взагалі. Але, може, у таких випадках можна робити наступним чином: давати той самий текст, але з посиланнями на джерела, вказані на сайті Мінекології? В науковій літературі це, безумовно, неприпустиме, але ж тут у нас є деякий люфт...
- 2. Дуже дякую. Із свого боку направлю їм електронного листа. Врешті-решт, буває так, що і щастить. Скажіть, чи можна в якості підписа в тому листі надати також і Ваш? Все ж таки я — кандидат біологічних наук, Ви — доктор технічних наук, і загалом отримуємо щось на зразок "широкого наукового консенсусу", як ні дивнувато це в даному випадку виглядає :о)
- 3. Ну, а щодо третього варіанту — пропоную винести його на обговорення на порталі спільноти після того, як два попередніх не спрацюють.
- З пов. --Shao 17:13, 14 квітня 2007 (UTC)
- Позвольте слово мовити. Окремі статті вже є з теми і є з ЧКУ. З другого боку, цікавими є саме дані, які пропонуються власне ЧКУ. Це значить, що за наявности захисту на матеріяли є можливим використання фактологічних даних як доповнення до статті з обов’язковим посиланням. [Звісно, й можливий тимчасовий варіянт як просто заливка ЧКУ]. Більш практичним виглядає зосередитись на біологічній співпраці, а, відтак, нагодом переносити і доповнювати матеріяли даними з ЧКУ. Користувач Albedo має змогу запропонувати окремі матеріяли із степових тварин, хребетних, риб тощо України, можливий повний скан {{БС}}, доповнення матеріялами з «Рідкісні рослини України» В. І. Чопика. тощо [тут були прелічені україномовні джерела; зрозуміло, засіки Albedo цим не обмежуються::)]. При бажанні Спільноти можна було б викласти {{ШВХТ}} — статті беру на себе, необхідним буде картки, зобр., частково — латинські назви, щоб не перебирати їх уручну. Діяльність із провадження списків оцифровок, статей вдсутніх і перспективних на тему теж вітається.