Обговорення користувача:Visem/heohrafična terminolohija (20.11.2010—21.11.2010)

Повний архів: Обговорення_користувача:Visem/АвтоАрхів

Обговорення: Обговорення_користувача:Visem

heohrafična terminolohija

dobryj večir, šanovnyj visem. ja naškrjabav trochy i poňuxav trochy i ščo meni vyjšlo: Sobrance- ne maju žodnych pretenzij, Michalovce- pry perepysi z ukrajinskoji na slovacku ukrajinske "и" peredavajeťsja jak "y" tobto ypsilon. slovaky zvuk "и" neznajuť, a jakby perepysaty "točno pid sluch", to bulo by "m-i-xalovce". odnak tut treba podyvytysj u A.pravyla pravopysu ukr. movy, čy je jakisj pravyla ščo-do perepysu slovackych nazv, analohično možna vzjaty česki nazvy (ce meni admin slov.wiki poradyv, ščodo perepysu ukrajinskych toponimiv slovackoju movoju (je tam speciaľno takyj pidrozdil), to može analohično... ščosj bude), abo B.na jakyjs spysok, analohičnyj tomu, de slovaky navoďať heohrafični nazvy, jaki uže pryžylysja v slovackij movi: http://www.skgeodesy.sk/index.php?www=sp_file&id_item=1197. (možuť buty i inši džerela piznaňňa: heohrafični slovnyky, encyklopediji) desj u dyskusiji pid odnym z naselenych punktiv odyn z dopysuvačiv pry nejasnosti dav link na C.ULIF: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/, a tam spravdi buly vsi admin.centry slovackych krajiv "krajske mesta", naviť i inši, to može i tam ščosj bude... krim toho musymo vzjaty v uvahu i D.pravyla transkrypciji i transliteraciji v ukrajinskij movi (ja jich speciaľno šče ne vyvčav). Vyšňe Nimecke ja by poky-ščo perepysav jak "В(и/i)шне Немецке", oskiľky ne maju vidomosti pro te, ščob tam žyly rusyny-ukrajinci, tobto peredavaty ce tak, niby jdeťsja pro slovacke selo (ščob i tak zvučalo/ ja je pryxyľnykom cjoho pryncypu i pry perepysi navpaky), choč z druhoji storony znaju, ščo tam biľa sobranec je i naši sela, ale jich nebahato. v cych krajach je biľše zalyškiv hrekokatolykiv čy pravoslavnych, tomu v majbutňomu choču jty do takych podrobyc, ščob bulo jasno, de rozkydanyj henofond rusyniv-ukrajinciv, z vidomosťamy pro parafiji i movu bohoslužiňňa (koly z jakoji na jaku zminylasja), školu (movu) i t.d. ja tež mav problemy z perepysom dejakych heohrafičnych nazv (prybl. 20-30 vidsotkiv), a to krim 2 okruhiv perepysav majže ves prjašivskyj kraj. sam hadaju, ščo treba zjasuvaty nasampered ti heohrafični nazvy z prykmetnykamy "Veľky/Maly, Vyšny/Nižny, Horny/Dolny", a takož zakinčeňňa sil na -y, napr. Tročany, Ohradzany, Parchovany. ja tak zrozumiv, ščo Vy je z Kyjeva, majete tam dostup do jakojisj biblioteky? bo dumajučy nad selamy prjašivsjkoho kraju ja znaju daty zrazu po 2-4 džerela, pravda, peredusim po slovacky, ale može i u kyjivskych bibliotekach ščosj je, a ce peredusim stari knyhy, a za sojuzu obmin knyhamy musyv buty šalenyj, dyvľačysj u spysky knyžok, jaki zaraz slovacki biblioteky rozdajuť zadurno, bo jich nichto ne bere čytaty..--Kamenarius 23:02, 20 листопада 2010 (UTC)

Доброго вечора і Вам! Перш за все велика подяка Вам за зроблену працю по Пряшівському краю! З приводу географічних назв, то я хочу Вам сказати, що краще за все писати так як Ви вважаєте краще. Інші користувачі зможуть потім спокійно переіменувати. І Ви також можете спокійно переіменовувати будь-які назви раніше написаних статей, тільки бажано вказувати причину. Якщо щось буде спірне, то потім спільнота зможе обговорити і дійти до висновку. Так буде краще за все. А тепер з приводу конкретних назв. Там де закінчення на -y, українською мовою мабуть краще передавати як "и", напр. Трочани, Оградзани, Парховани. А от з прикметниками важче, можна писати Горний-Дольний, а можна Горни-Долни. Моя особиста думка, треба писати так, як буде краще звучати, а ще краще вказувати усі можливі варіанти як перенаправлення. Ще хотів сказати про одну таку річ: українські карти подають словацькі назви з двох і більше слів через дефіс, наприклад те славнозвісне село на кордоні пишуть як Вишне-Нємецке. Це трохи спірне питання, але окремі назви вважаю що обов'язково потрібно писати через дефіс, такі як Бела-над-Цірохоу наприклад. Я дійсно з Києва і маю доступ до бібліотеки Вернадського. Можна буде щось пошукати, коли там буду, але якщо старі книги, то вони скоріш за все будуть російською, що нам не дуже підходить. В мене ось є хороша карта Закарпатської області, то можу Вам написати як пишуть назви населених пунктів, що неподалік від кордону, якщо довіряєте картам. Ще, коли пишете про різні окреси, то там де пишете географічні назви то робіть їх як посилання на існуючі та майбутні статті. Звертайтесь, якщо потрібна допомога і успіхів Вам в цій справі і взагалі у житті! --visem 23:57, 20 листопада 2010 (UTC)

Dobryj večir, šanovnyj visem! možemo pysaty sobi i čerez mejly, jakščo je ochota, a tam Vam i biľše možu napysaty, jak možna v serjoznij dyskusiji (te same torkajeťsja mojich pytaň). ščo-do prjašivsjkoho kraju: ce mij obovjazok! ale ce zdaleka ne ostatočni versiji. oci sela iz zakinčeňňam na -y ja tak i namahavsja peredaty, ale buvaly sytuaciji, koly slovacke "y" zvučalo skoriše jak ukrajinske "i", todi ja rozhubyvsja, perepysuvaty tak jak napysano, abo tak jak zvučyť? rivno skažu, ščo perepysuvaty latynyceju po-slovacjky ukrajinski heohrafični nazvy nabahato lehše, jak navpaky. ja skoriše perepysuvav jak Horny-Dolny, Veľky-Maly, jakby ja mav vkazuvaty vsi možlyvi varianty, dekoly by vyjšlo i po 3-4! ale dobre, ďakuju za propozyciju, poprobuju vidteper davaty biľše versij. "Вишне-Нємецке"- ote Njemecke i spravdi najblyžče do vymovy po slovacky, bo "N" vymovľajeťsja jak "Ň-emecke". ja tam na svojij storinci obhovoreňňa zaproponuvav dosyť džerel, de možna zjasuvaty, jaki nam možuť dopomohty, spokijno reahujte na jake-nebuď rečeňňa, ne rozhubľajtesj perervaty jakyj nebuď chid dumok, naviť ne Vam prjamo adresuvanych. pry cij Bela-nad-Ciroxou ja nepeven, čy pysaty nad-Ciroxou, abo nad-Cirochoju, Vranov-nad-Topľou/nad Topleju. ja na kartach bačyv rizni versiji inšomovnych transkrypcij, to ja by na ce duže ne poľahavsja, bo karty ne robyly linhvisty, ale jakščo navely takyj spravdi vdalyj pryklad, to mene cikavyť vse, ščo na danij karti! jaščo je dostup prjamo do Vernadsjkoho, to prosto super! ja ne mav na uvazi rosijski džerela, ale slovacjki/česki i dumav ja toj obmin knyhamy pid čas sojuzu, tobto rosijski i ukrajinski posylaly i v čexoslovaččynu, a čecho-slovacjki v sojuz, a vernadsjkyj je vernadsjkyj (čy ne najkraščyj variant)! poprobujte: Uličný Ferdinand: Dejiny osídlenia Zemplinskej/Šarišskej/Užskej stolice= ce majuť buty 3 knyhy, Encyklopeadia Beliana, Ottuv slovník náuční, abo jak ta česka encyklopedija nazyvajeťsja. ale vse taky moja propozycija: prokopaty šľach do vsich vykladačiv u VNZ slovacjkoji movy v ukrajini, ta ukrajinsjkoji movy v slovaččyni (poimennyj sklad kafedr), a jich naukovi staťťi (jakščo bude treba) nam dvom rozobuty vže ne problem:-). jakščo Vas suto heohrafija cikavyť, šukajte kľučovi slovacjki slova: zemepis, geografia, osídlenie, demografia, krajina, fyzickogeografická sféra, turistika, cestovný ruch. abo korystujtesja slovnykamy, jaki ja dav do džerel pro словацьку мову. obovjazkovi (TOP) džerela je tiľky "pravidlá slovenského pravopisu" ta "krátky slovník slovenského jazyka". ukrajinomovni džerela pro slovaččynu buduť u vernadskoho, a na interneti: Нове Життя, Український журнал pro podiji (vkľučno žyťťa ukrajinskych hromad) v čexiji, poľšči, ta slovaččyni, slovensko-ukrajinská spoločnosť. abo napyšiť, ščo Vas cikavyť a ja dam linky. jakščo bude treba, vystavľu česko-ukrajinski slovnyky/ rozmovnyky, tych NABAHATO biľše niž slovacjko-ukrajinskych.--Kamenarius 11:48, 21 листопада 2010 (UTC)

Ех шкода, що пішов Користувач:Когутяк Зенко, він би Вам набагато більше допоміг і Ви б знайшли з ним набагато більше спільного. Мене звичайно все цікавить, але я пишу небагато, в більшій мірі цікавить географія та футбол. З приводу українсько-словацького вікі-співробітництва, то хотів би, щоб були всі статті про населенні пункти Словаччини, а в словацькій вікіпедії хотілось би щоб було значно більше інформації про українські населені пункти. В бібліотеку я обов'язково схожу, але десь трохи пізніше. Ось тут є сайт бібліотеки, якщо маєте бажання, то можете тут пошукати по каталогу книги, які Вас цікавлять, то я потім піду і візьму ці конкретні книги. Ну також якщо мені попадеться якась корисна інформація зі словацької тематики, то я обов'язково з Вами поділюсь. Взагалі мені цікава будь-яка тематика (яку я можу осилити), але на жаль за браком часу доводиться працювати над тим, що цікавить більше. А з приводу назв на карті, то дайте мені свій e-mail, я відсканую і перешлю Вам словацький уривок з карти. --visem 12:36, 21 листопада 2010 (UTC)

mij e-mail: kamenarius na gmail.com . ja tež maju podibnyj interes jak Vy, tomu j počav sjudy vkladaty staťťi pro slovacjki administratyvno-terytoriaľni odynyci (i pro slovaččynu), ale potrochy dopovňuju info i na slovacjkij wiki, poky-ščo tiľky perepysuju spysky rajoniv, včora dopovnyv vinnycjku oblasť. hadaju, ščo krašče rozkrutyty nasampered kraji i okruhy (tak meni ostannim časom zdajeťsja najkrašče ce nazvaty), a z nych uže potim pity na sela. z cymy knyhamy ja hadav skoriše tak, ščob Vam nasampered dopomohly (ja sam u velykych bibliotekax bačyv, ščo tam je more čužomovnych encyklopedij, jaki misťať staťťi i pro naseleni punkty, tomu j rozraxovuvav na te, ščo v kyjivskych bibliotekach možuť buty choč po odnomu prymirnyku slovackoji, českoji, abo čexoslovackoji encyklopediji), pravda, sam ja šče ne buv ja u takij biblioteci, jaka b mala 15 mil. knyh:-(--Kamenarius 13:38, 21 листопада 2010 (UTC)

Зараз тоді вишлю Вам карти. Правда якість там не дуже, але думаю, що багато назв написано зрозуміло. Про Вінницьку область Вам окрема подяка. Якщо буду мати час, то зроблю трохи стабів на словацькій вікіпедії про населені пункти, і почну саме з рідної мені Вінницької області. Також хочу, щоб в словацькій вікіпедії найближчим часом з'явилась стаття про рідний Турбів. А з приводу енциклопедій, то вважаю, що нераціонально йти в бібліотеку. Сама краща енциклопедія - це та ж вікіпедія. Про багато словацьких сіл добре написано угорською мовою, але я її зовсім не розумію. Також в інтернеті можна пошукати інформацію про села. А от з українськими селами проблема. На жаль про багато сіл взагалі інформація лише дуже загальна. --visem 14:32, 21 листопада 2010 (UTC)