Оксосполука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оксосполуки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оксосполуки
Циклогексанон
Циклогексанон, кетон
Диметилсульфоксид
диметилсульфоксид, сульфоксид.
Метилгліоксаль
Метилгліоксаль (2-оксопропаналь), оксоальдегід.
Вуглекислий газ
Вуглекислий газ, оксокарбон.

О́ксосполу́ка — хімічна сполука, що містить атом О, подвійно зв‘язаний з вуглецем або іншим елементом (=О). Це може бути альдегід, карбонова кислота, кетон, сульфонова кислота, амід, естер. Для зазначення того, що =О є частиною кетонної структури, інколи вживають кето- як префікс, але така назва залишена IUPAC для окремих сполук. Традиційно "кето" вживається для позначення оксидації СНОН до С=О в родоначальній сполуці, яка містить ОН групи, як карбогідрати. Пр., кетоальдонові (англ. ketoaldonic) кислоти, кетоальдози.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0