Ордоньйо I
| Ордоньйо I | ||
.jpg) | ||
| Ордоньйо I | ||
| Легендарний герб королів Астурії | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Раміро I | |
| Наступник: | Альфонсо III | |
| Народження: |
821 Ов'єдо, Іспанія | |
| Смерть: |
27 травня 866 Ов'єдо, Іспанія | |
| Поховання: | Pantheon of Asturian Kingsd | |
| Країна: | Астурійське королівство | |
| Релігія: | католицтво | |
| Рід: | династія Астур-Леон | |
| Батько: | Раміро I | |
| Мати: | Urracad | |
| Шлюб: | Мунья Муньос де Браньосера | |
| Діти: | 5 синів і 1 донька | |
Ордоньйо I (* Ordoño I, бл.821—27 травня 866) — король Астурії у 850—866 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Походив з династії Астур-Леон. Син Раміро I, короля Астурії, та Муньї де Браньосера. Дитинство провів при дворі короля Альфонсо II. У 830 році перебрався до Галісії, де здобув знання з військової та адміністративної справ у Луго, де був губернатором його батько Раміро.
У 842 призначається намісником Галісії замість батька. Після смерті Альфонсо II, Ордоньйо сприяв батькові проти змовника Непоціана. Після перемоги Раміро II затвердив Ордоньйо на посаді губернатора Галісії.
У 850 році після смерті батька успадкував трон. Ордоньйо I став першим астурійським королем, який здобув владу без обрання грандами. З цього моменту вкорінюється спадковий принцип передачі влади над королівством.
Із самого початку король стикнувся з численними повстаннями басків, яких підтримували мусульманські володарі Сарагоси. Ордоньйо I вирішив розділити супротивників. Спочатку він виступив проти арабів на чолі з Мусою II ібн Мусою. У дводенній битві біля Альбельде астурійський король зазнав тяжкої поразки.
Лише у 852 році король здобув перемоги над басками. Того ж року спрямував війська на допомогу повсталим мосарабам на чолі з Еухеніо з Толедо, але вони зазнали поразки.
У 856 році він зумів відвоювати Леон, що був втрачений його батьком Раміро I, а згодом міста Асторгу, Туї і Амайю. У 857 році було взято в облогу місто Альбейда. Через декілька днів король розбив полководця Мусу ібн Мусу, валі Сарагоси, в битві при Альбейді. Незабаром було захоплено саме місто.
Ордоньйо I завоював кілька фортець і міст Аро, Кересо-Ріотірон, замок де Карріас і Груау та побудував нові фортеці — Фріас і Лантарон. У 860 році відновив потужні укріплення навколо Амайї.
Після цього розпочав наступ на важливе місто Тудела. У 863 захоплено фортецю Таламанка-де-Харама. Втім намірам Ордоньйо I завадив новий наступ Кордовського емірату, які сплюндрували долину Алава. Згодом у битві при Буреба зазнав поразки астурійський васал Родріго, граф Кастилії. Завдяки цьому війська мусульман проникли до Памплони.
Протягом 865—866 років астурійські війська вели оборонні кампанії проти нападів мусульманських військовиків. У відповідь 866 року король спрямував війська проти Сінтри, яку пограбовано, також сплюндровано частину долини Тежу. Ордоньйо I помер в Ов'єдо у 866 році. Владу успадкував його син Альфонсо.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Мунья Муньос де Браньосера
Діти:
- Альфонсо (848—910), король Астурії у 866—910 роках
- Бермудо (д/н—870)
- Фруела (д/н—870)
- Нуньо (д/н—870)
- Одоаріо (д/н—870)
- Леодегунда (855—д/н), дружина Гарсія I, короля Памплони
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Yves Bonnaz (Hrsg): Chroniques asturiennes. Éditions du CNRS, Paris 1987, ISBN 2-222-03516-3 (lateinischer Text der wesentlichen Quellen mit französischer Übersetzung und ausführlichem Kommentar)
- Paulino García Toraño: Historia de el Reino de Asturias. Oviedo 1986, ISBN 84-398-6586-4, S. 259—282
- Rafael Altamira, Il califfato occidentale, in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 477—515
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ордоньйо I
Cawley, Charles, Asturias & Leon kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
|
.svg){kind=link}
| |||||